Що стало тригером Курської операції: розбір військового експерта
Військові підрозділи зранку 6 серпня "прорвали" кордон у Курській області Росії. Цю операцію не можна сприймати у відриві від інших ділянок фронту, особливо Східного напрямку.
Таку думку 24 Каналу висловив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, зауваживши, що Курський "прорив" задумувався як продовження оборонної операції на Донеччині.
Читайте також Путін вже не той: про що свідчить поведінка диктатора щодо Курщини
З якими проблемами зіштовхнеться ворог
Одна з форм оборони – контрудар. Він може бути не у місці, де йдуть найактивніші бої. Контрудар може бути для відвертання уваги з метою, аби перехопити ініціативу, нав'язати ворогу наш сценарій, відтягнути сили та створити фактор невизначеності.
Для цього необхідно спланувати операцію, аби ворог не прорахував її та не розумів, що відбувається,
– зазначив Мусієнко.
У військовій площині вже можна констатувати, що було створено проблемні ділянки фронту для Росії, де окупанти зазнають втрат у живій силі та техніці. Російське командування, щоб компенсувати втрати та стримувати атаки у Курській області спершу відправлятиме туди строковиків. Однак коли побачить, що ця тактика не спрацьовує, то почнуть відправляти більш боєздатні підрозділи, які вже не поїдуть на фронт в Україну.
Відповідно навряд чи резерви вчасно прийдуть під Торецьк, чи Нью-Йорк,
– наголосив військовий експерт.
За його словами, навіть якщо сили, які "прорвали" кордон, далі не поширюватимуть плацдарм, а триматимуть оборонні рубежі, то Росії все одно знадобиться час, щоб цьому протидіяти.
Зверніть увагу! The Washington Post порахував, що російській армії знадобиться рік, щоб вибити підрозділи, які зайняли оборонні позиції.Політичний аспект полягає у тому, аби натиснути на Владіміра Путіна та змусити його думати про поступки. Це демонстрація сили й забезпечення сильної позиції за майбутнім столом переговорів.