Парфенон - найвідоміша пам’ятка античної архітектури

17 вересня 2011, 19:33
Читать новость на русском

Це головний храм древніх Афін, зведений на честь заступниці міста і усієї Греції - богині Афіни. Парфенон розташований в центрі Акрополя.

Підіймаючись на пагорб західними сходами неможливо оминути храм Ніки Аптерос. Він входить до архітектурного ансамблю Акрополя.
Ще одна святиня на шляху до вершини - храм Ерехтейон. Грецькі зодчі звели його в непритаманному їм асиметричному стилі. Головна цінність храму - південний портик увінчаний Каріатидами, фігурами молодих жінок, вбраних в афінські туніки.

Парфенон також зводили як релігійну споруду. Його завершили у 437 році до нашої ери. Відтоді впродовж тисячоліття він слугував святилищем Афіни. У VI столітті, коли на зміну грецькому пантеону богів прийшло єдинобожжя - Християнство, храм переобладнали під церкву.

Парфенон перетворили на мусульманську мечеть

Та на цьому Парфенон не перестав переходити з рук в руки. У 1456 році, коли Грецію поглинула Оттоманська імперія, християнську церкву перетворили на мусульманську мечеть.

Через понад два століття в історії Парфенону стався ще неочікуваніший поворот подій. Коли венеціанці взяли в облогу Афіни, у храмі облаштували пороховий склад.

Це перетворення, як з’ясувалося у 1687 році було для Парфенону фатальним. У храм влучила венеціанська гармата і вмить мури, які стояли тисячоліттями зрівнялися з землею.

Цифрові технології здатні виправити недоліки зроблені людиною

У 1975 році грецький уряд ґрунтовно взявся за відбудову національного символу. Здавалося б шкоду, завдану людиною та природою ніяк не залікувати. Але реставратори, послуговуючись цифровими технологіями довели протилежне.

Вони усунули усі недоліки, допущені під час попередніх відбудов. Кожен з фрагментів, розкиданих буквально під ногами став на своє місце в стіні.
Втім деяких елементів бракує досі. Скульптури вивезені з Парфенону британським лордом Елджином зберігаються в Британському музеї. Поки офіційний Лондон відмовляється повертати пам’ятки, але греки не втрачають надії і постійно ведуть переговори.