Отрута від фюрера: як найвідоміший генерал Рейху поплатився за спробу зупинити Гітлера
Ервін Роммель, відомий як "Лис пустелі", був одним із найвідоміших генералів Третього Рейху та героєм нацистської пропаганди. Однак 14 жовтня 1944 року він отримав від Гітлера ультиматум: випити ціанід або постати перед судом, ризикуючи життям родини.
Чому прославлений фельдмаршал став жертвою режиму, якому служив, – розкаже 24 Канал.
Ким був Ервін Роммель?
Ервін Роммель народився 15 листопада 1891 року в Німеччині та зробив військову кар'єру. Під час Другої світової війни він командував Африканським корпусом у Північній Африці, де здобув прізвисько "Лис пустелі" завдяки сміливим і несподіваним маневрам.
Нацистська пропаганда перетворила його на символ військових успіхів Рейху. Водночас Роммель служив армії нацистської Німеччини, а його подальший конфлікт із Гітлером не скасовує цієї відповідальності.
Чому Роммель почав виступати проти Гітлера?
У 1944 році становище Німеччини погіршувалося: радянські війська наступали на Сході, а союзники відкрили Західний фронт висадкою в Нормандії. Роммель, який відповідав за оборону французького узбережжя, дедалі більше сумнівався в можливості перемоги й закликав шукати спосіб припинити війну.
Його позиція суперечила вимогам Гітлера продовжувати боротьбу. У липні 1944 року Роммель зазнав тяжких поранень під час авіаційної атаки союзників і не брав безпосередньої участі в замаху на фюрера 20 липня.
Чому Роммель почав виступати проти Гітлера / Фото "Історична правда"
Чи був Роммель причетний до змови проти фюрера?
20 липня 1944 року офіцери на чолі з Клаусом фон Штауффенбергом спробували вбити Гітлера, заклавши бомбу в його ставці. Замах провалився, після чого нацисти розпочали масштабні репресії. Роммель спілкувався з противниками Гітлера та, ймовірно, підтримував його усунення від влади. Однак він не був центральною фігурою змови, а ступінь його залученості залишається предметом історичних дискусій.
Як Гітлер змусив генерала обрати смерть?
14 жовтня 1944 року до будинку Роммеля прибули генерали Вільгельм Бургдорф та Ернст Майзель. Вони передали йому ультиматум: постати перед судом за підозрою у зв'язках зі змовниками або прийняти ціанід.
У другому випадку влада обіцяла не переслідувати його родину й організувати державний похорон. Роммель попрощався з близькими, сів у автомобіль разом із генералами та прийняв отруту. Йому було 52 роки.
Роммель залишався популярним серед німців, тому відкритий суд міг зашкодити репутації режиму. Нацистська влада оголосила, що фельдмаршал помер від наслідків поранень, отриманих у Франції, та влаштувала йому державний похорон. Правду про примусове самогубство приховали. Так Гітлер усунув потенційно небезпечного генерала, водночас зберігши його образ військового героя.
Чому історія Роммеля актуальна сьогодні?
Доля Роммеля показує, що в авторитарній системі військові заслуги не гарантують безпеки, якщо людина стає загрозою для правителя. Подібні питання виникають і в контексті сучасної Росії, зокрема після загибелі Євгена Пригожина у 2023 році та кадрових змін у військовому керівництві.