Перемоги української революції: Пилявці
Зима 2013-2014 років – українці ціною величезних жертв скидають владу орієнтовану на іншу державу і обирають власний курс розвитку. Та "держава", утім не здається і розпочинає воєнний конфлікт з метою повернути контроль над Україною, що триває донині.
Ці події жива та жахлива ілюстрація тези про те що історія йде по спіралі. Усе це наша нація уже переживала. Нехай і на іншому фронті.
Цікаво! Перемоги Української революції: Корсунь
1648 рік, перемоги під Жовтими водами та Корсунем, дозволяють повстанській армії Богдана Хмельницького практично повністю звільнити територію України від регулярних військ Речі Посполитої. Влада останньої висилає своїх послів, і сторони навіть підписують яке не яке перемир’я.
Річ Посполита
Не в Мінську звісно, але ефективність приблизно та сама, адже й одні й інші не мають ілюзій з приводу мирного вирішення багатовікового конфлікту. На руку українцям грає той факт, що у Польщі якраз відбувається зміна короля.
Зміна короля
Тож Хмельницький отримує більш-менш спокійне літо, для того, аби перетворити гримучу суміш козацько-селянського хаосу на дисципліноване військо, та розібратися із управлінням відвойованими територіями. Встигли практично в притик. Хто б там не був на ту мить біля керма Речі Посполитої, але так просто прощатися із українськими землями та селянами, яких можна було використовувати практично, як рабів, вони не збиралися.
Тож сформували армію, що повинна була придушити українське повстання. Приблизно 32 тисячі шляхетського ополчення, 8 тисяч німецьких найманців, сотня гармат. Вражаюча сила. От тільки без нормального керівництва.
Як виглядав один із очільників польської армії – ще той вояка. Загалом головнокомандувачів там було троє і жоден з них не мав воєнного досвіду за спиною і навряд чи міг надихнути когось на подвиги.
Як виглядав головнокомандувач
Так чи інакше це тріо привело королівське військо до річки Ікви, нині це Хмельницька область, де їх уже чекало тридцять тисяч козаків, яких згодом традиційно підтримали ще кілька тисяч татарської кінноти. Саме українська армія першою дісталася місця майбутнього бою, що дозволило Богдану Хмельницькому обрати для свого війська кращі позиції, та зайняти оборону.
Це утім, не зупинило поляків від штурму, який до слова спочатку вдавався не погано. Вони успішно переправилися через річку і навіть трохи потіснили козаків. Та тривало це не довго. Вже за день повстанці розпочали масштабну контратаку.
Зазвичай ми стараємося не перевантажувати вас прізвищами, але лише послухайте, як це звучить: лівим флангом командував Максим Кривоніс, центром Іван Чорнота, правим — Карпо Півторакожух. Козаки у вирішальній битві не встигли навіть як слід розігрітися.
Українські головнокомандувачі
Безвольні командири армії Речі Посполитої почали буквально тікати із поля боя, чим спровокували масову паніку у своєму ж війську. Зайве говорити, чим це закінчилося.
Читайте також: Як провалилася спроба Папи Римського перехрестити Русь
Щодо наслідків, то у руках козаків опинилося понад 90 гармат, а вартість усіх захоплених трофеїв сягнула космічних на ті часи семи мільйонів злотих. Сама ж перемога відкрила Хмельницькому дорогу на західну Україну і вже незабаром повстанці взяли в облогу Львів, та про це вже наступного разу