Раніше там знаходили поселення трипільської культури. Окрім того, Корсунь – одне із найстаріших міст України, яке ще у 1032 році заснував Ярослав Мудрий.

Цікаво! Як розібратися із надокучливими східними сусідами: рецепт Ярослава Мудрого

Та найцікавіша частина історії припадає на часи, коли це невелике місто опинялося у центрі двох великих військових операцій. Одна – в ході Другої Світової війни, а інша – за майже 300 років до того.

Остання, а саме перемога під Корсунем, стала одним із символів Української визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, після якої до, на ту мить, здебільшого козацької компанії, почало вливатися буквально все українське населення.


Місто Корсунь має цікаву історію

У 1648 році після перемоги під Жовтими Водами, яка і стала початком революції, військо Хмельницького рушило на Захід. Треба було перемогти основну армію Речі Посполитої на українській території.

До теми: Перемоги Української революції – Жовті Води

Зробити це треба було до того, як вона встигне об'єднатися з підрозділами Яреми Вишневецького. Польські сили, якими керував коронний гетьман Потоцький, отаборилися поряд із Корсунем, та спершу пограбували та спалили місто.


Битва під Жовтими Водами

За різними даними, від 15 до 20 тисяч вояків Речі Посполитої організували добре захищений табір. У Хмельницького, враховуючи союзну татарську кінноту, людей було не менше. От тільки в Потоцького була перевага в артилерії – майже 50 гармат проти 26.

Та й захищатися у таборі звісно легше, ніж його штурмувати, особливо, якщо сили рівні. На українське щастя, квадрокоптерів тоді ще не було навіть у Європі, тож поляки не могли знати чисельності ворожого війська.

Варте уваги! Як українці змінювали хід європейської історії

Завдяки шпигунам та дезінформаторам Хмельницькому вдалося переконати опонента в тому, що його військо ледь не удвічі більше. Потоцький вирішив відступати під прикриттям возів – така тактика була традиційною для тих часів. От тільки маршрут відступу, завдяки тим же ж шпигунам, опинився у руках Богдана.


Богдан Хмельницький з військом

Шість тисяч козаків під керівництвом Максима Кривоноса отримали завдання організувати на шляху армії Речі Посполитої пастку. Поблизу сучасного села Виграїв вони перекопали шлях ровами і затопили їх. Коли армія Потоцького рушила з місця, кінні козаки й татари взялися обстрілювати її з обох боків, аби скерувати у потрібному напрямку.

Тож у цих хлопців не було ані шансу оминути засідку, нехай вони, ймовірно, і здогадалися про неї заздалегідь. Польське військо опинилося у цілком непридатній для оборони місцевості, буквально з усіх боків оточене козацькою армією.


Портрет Максима Кривоноса

Тотальна перемога українців зайняла кілька годин. Козаки захопили 41 гармату. Сам гетьман Потоцький, а з ним 80 шляхтичів, понад 100 офіцерів й більше, ніж 8 тисяч солдатів – потрапили у полон.

Цікаво! Геноцид в Україні: для чого 18-річний львів'янин вбив радянського дипломата

Та що важливіше: якщо хтось ще й сумнівався у серйозності намірів повстанців, то після перемоги під Корсунем стало більш ніж очевидно – українцям набридло гнути спину на чужих панів.