Виживають лише ті, які можуть сховатися: що відбувається з тваринами на фронті
- На лінії фронту в Україні виживають здебільшого дрібні тварини, які можуть ховатися під землею, тоді як великі тварини і птахи покинули ці території або загинули.
- Підрив Каховської ГЕС викликав знищення унікальних екосистем, включаючи знищення популяцій двох ендемічних видів мурах і 70% популяції кандибки пустельної.
На лінії фронту в Україні виживають переважно дрібні тварини, які здатні ховатися під землею. Великі звірі та птахи масово покинули зону бойових дій або загинули через постійні обстріли.
Війна вже спричинила масштабні втрати для екосистем, зокрема після підриву Каховської ГЕС. Про це в інтерв’ю "РБК-Україна" розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий.
Дивіться також "Врятувати вдалося не всіх": на Київщині ворожий дрон зруйнував ветклініку
Хто може вижити на передовій?
Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила життя дикої природи в зоні бойових дій. На лінії зіткнення виживають лише ті види, які можуть адаптуватися до постійної небезпеки – передусім дрібні тварини, що ховаються під землею.
За словами Ігоря Дикого, умови на фронті фактично відтворюють правило виживання: хто краще здатен сховатися – той має шанс залишитися живим.
Усі великі тварини звідти давно вже пішли. А ті, які не встигли, просто загинули. Виживають дрібні тварини – ті, які можуть сховатися під землю в нору. Це переважно гризуни, максимум ще лисиці,
– зазначає зоолог.
У зоні активних бойових дій залишаються переважно гризуни та частково лисиці. Їхня здатність жити в норах дозволяє уникати уламків, вибухів і вогню. Водночас великі тварини практично зникли з цих територій. Вовки, кабани, лосі та козулі або втекли, або загинули. Ті поодинокі особини, які залишаються, часто зазнають серйозних травм, зокрема контузій.
Зоолог навів показовий випадок: під час бойових дій козулі продовжували пастися просто посеред поля і не реагували на вибухи. Ймовірно, тварини втратили слух через постійний шум війни.
Схожа ситуація і серед птахів. У небезпечних районах залишилися лише дрібні види, зокрема горобцеподібні. Натомість великі птахи – орли, лелеки, журавлі – покинули ці території. Через великі розміри вони значно більш вразливі до ураження, а також мають природну обережність, яка змушує їх уникати зон бойових дій.
Окремим ударом по біорізноманіттю став підрив Каховської гідроелектростанції. Масштабне затоплення призвело до знищення унікальних екосистем.
За оцінками фахівців:
- повністю знищено популяції двох ендемічних видів мурах;
- близько 70% популяції кандибки пустельної загинуло;
- серйозно постраждали інші рідкісні види, зокрема піщаний сліпак.
Частина цих видів існувала лише на цих територіях, тому їхні втрати можуть бути незворотними.
Навіть після звільнення територій тварини стикаються з новими небезпеками. Йдеться про мінування, нерозірвані боєприпаси та розтяжки, які становлять смертельну загрозу для фауни. Попри це, деякі види поступово повертаються, намагаючись відновити свої популяції.
Чи може Україна отримати репарації за завдані екології збитки?
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з початку повномасштабного вторгнення Росії веде системний підрахунок екологічних збитків.
За словами міністра Руслана Стрільця, ці дані необхідні для того, щоб у майбутньому виставити рахунок державі-агресору.
Він наголосив, що екологічна складова може вперше в історії людства стати частиною міжнародних репарацій.Лише станом на 2023 рік в Україні було зафіксовано понад 2500 випадків екологічних злочинів. Загальна сума збитків оцінювалася у 2 трильйони гривень, або близько 56 мільярдів доларів.
Половина цієї суми припададала на неконтрольовані викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Крім того, значної шкоди завдано через засмічення земель, забруднення води та знищення лісів і екосистем. Понад 3 мільйони гектарів лісів вже постраждали внаслідок бойових дій, що становить приблизно третину всього лісового фонду країни.
Окремо міністр наголосив на катастрофічних наслідках підриву Каховської гідроелектростанції, який назвав екоцидом.
Наразі Україна разом із міжнародними партнерами, зокрема Програмою ООН з навколишнього середовища, працює над оцінкою шкоди та планом відновлення постраждалих територій.
Скільки тварин постраждало від війни?
Повномасштабна війна Росії проти України завдала значної шкоди не лише людям, а й тваринам. Мільйони домашніх, свійських і диких тварин опинилися під загрозою через бойові дії, обстріли та руйнування інфраструктури. Частина з них загинула, інші були покинуті під час термінової евакуації людей із небезпечних регіонів.
Зоозахисники та волонтери повідомляють про критичне перевантаження притулків у різних областях України. Особливо багато врятованих тварин надходить із прифронтових територій, де ситуація залишається найскладнішою.
За даними зоозахисної організації UAnimals, від початку повномасштабної війни загинуло понад 6 мільйонів свійських тварин. Йдеться передусім про підтверджені втрати у фермерських господарствах. Водночас реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими.
Через окупацію частини територій та відсутність фіксації багато випадків загибелі тварин залишаються неврахованими. Експерти наголошують, що війна має довготривалі наслідки для всієї екосистеми та потребуватиме років на відновлення.