Війна вже спричинила масштабні втрати для екосистем, зокрема після підриву Каховської ГЕС. Про це в інтерв’ю "РБК-Україна" розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий.
Дивіться також "Врятувати вдалося не всіх": на Київщині ворожий дрон зруйнував ветклініку
Хто може вижити на передовій?
Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила життя дикої природи в зоні бойових дій. На лінії зіткнення виживають лише ті види, які можуть адаптуватися до постійної небезпеки – передусім дрібні тварини, що ховаються під землею.
За словами Ігоря Дикого, умови на фронті фактично відтворюють правило виживання: хто краще здатен сховатися – той має шанс залишитися живим.
Усі великі тварини звідти давно вже пішли. А ті, які не встигли, просто загинули. Виживають дрібні тварини – ті, які можуть сховатися під землю в нору. Це переважно гризуни, максимум ще лисиці,
– зазначає зоолог.
У зоні активних бойових дій залишаються переважно гризуни та частково лисиці. Їхня здатність жити в норах дозволяє уникати уламків, вибухів і вогню. Водночас великі тварини практично зникли з цих територій. Вовки, кабани, лосі та козулі або втекли, або загинули. Ті поодинокі особини, які залишаються, часто зазнають серйозних травм, зокрема контузій.
Зоолог навів показовий випадок: під час бойових дій козулі продовжували пастися просто посеред поля і не реагували на вибухи. Ймовірно, тварини втратили слух через постійний шум війни.
Схожа ситуація і серед птахів. У небезпечних районах залишилися лише дрібні види, зокрема горобцеподібні. Натомість великі птахи – орли, лелеки, журавлі – покинули ці території. Через великі розміри вони значно більш вразливі до ураження, а також мають природну обережність, яка змушує їх уникати зон бойових дій.
Окремим ударом по біорізноманіттю став підрив Каховської гідроелектростанції. Масштабне затоплення призвело до знищення унікальних екосистем.
За оцінками фахівців:
- повністю знищено популяції двох ендемічних видів мурах;
- близько 70% популяції кандибки пустельної загинуло;
- серйозно постраждали інші рідкісні види, зокрема піщаний сліпак.
Частина цих видів існувала лише на цих територіях, тому їхні втрати можуть бути незворотними.
Навіть після звільнення територій тварини стикаються з новими небезпеками. Йдеться про мінування, нерозірвані боєприпаси та розтяжки, які становлять смертельну загрозу для фауни. Попри це, деякі види поступово повертаються, намагаючись відновити свої популяції.


