Підсумки тижня: Іммігранти ледь не спалили Стокгольм

Підлітки підпалювали машини та били вітрини

Стокгольм цього тижня зіткнувся з бідою, яка раніше вже спіткала низку інших європейських столиць. Молодь з іммігрантського кварталу шведської столиці кинула виклик правоохоронцям. Усе почалося в ніч на понеділок.

Підлітки групами по кілька десятків людей підпалювали машини та били вітрини. А коли поліцейські або пожежники намагалися вгамувати бунтарів, у їхній бік летіло каміння. Загалом хуліганам вдалося спалити близько ста машин в іммігрантському районі Хюсбю.

Вони просто ходили довкола і палили машини, поліцейські відділки, били вікна. Я намагався зупинити їх, та якийсь ідіот сказав мені – ми просто розважаємося, заспокойся. Це лише розваги,
– каже місцевий мешканець Мішель Ерсой.

Заворушення продовжилися і в наступні дні. З меншою чи більшою інтенсивністю вони тривали упродовж тижня. Правоохоронцям вдалося затримати частину бунтівників. Та це не дуже допомогло.

Усе розпочалося із району Хюсбю

Підпали та заворушення поширилися з неблагополучного Хюсбю й на інші райони Стокгольма, які поліція характеризує як нормальні. Нападів зазнали магазини, торгові центри, школи. Традиційно, не обійшлося без спалених машин.

Мені прикро. Шкода, що так трапилося. Це не обіцяє нічого доброго для цих юнаків та тих, хто живе в тому районі,
– сказав поліцейський Горан.

У Хюсбю живе трохи більше десяти тисяч людей, причому більшість з них – понад 80 відсотків – ті, кого шведи називають "з іноземним корінням".

Підставою для початку бунту стало вбивство поліцейськими 69-річного чоловіка в районі Хюсбю. Втім, це був лише формальний привід для іммігрантської молоді, аби нагадати владі про себе та висловити невдоволення. Насправді мігранти бунтують через низький, на їхню думку, рівень соцзабезпечення.

Проблема в тому, що у молоді немає рівних можливостей. діти не закінчили навіть школу, а без освіти ніякої роботи бути не може. В нас і так нема роботи для молоді, а в цих районах – і поготів,
– каже соціальний працівник Каміла Салазар.

До слова, іммігранти, які не мають роботи, отримують від держави допомогу в розмірі 300 доларів. Окрім цього, влада платить за помешкання, надає безкоштовне соцзабезпечення та можливість здобути освіту. Мінімальна зарплата мігранта у Швеції, відповідно до законодавства, повинна становити 930 доларів США. Окрім цього, мігрант отримує численні пільги та знижки.

Раніше ледь не спалили Францію та Великобританію

Стокгольм – не перше європейське місто, яке зустрілося з проблемою іммігрантських бунтів. У 2005 після загибелі в Парижі двох підлітків африканського походження зловмисники ледь не спалили Францію. За три тижні заворушень за вогнем пішло декілька тисяч автомобілів та будівель. Безлади, які спершу охопили Париж, пізніше перекинулися на інші французькі міста. Аби навести порядок, владі на декілька місяців довелося запровадити надзвичайний стан.

Наступний бунт спалахнув у Франції у 2007 році. Однак, його масштаб був значно меншим. Своє іммігрантське повстання два роки тому пережила і Великобританія. Масові заворушення почалися в лондонському районі Тоттенхем, де проживає велика кількість представників національних меншин. Згодом заворушення поширилися на сусідні райони Лондона та інші міста.

Приводом для бутну вже традиційно стало вбивство правоохоронцями місцевого жителя. Зазвичай, за спробами помститися поліції криється бажання іммігрантів висловити протест проти свого становища та домогтися від влади чергових пільг та кращого соцзабезпечення.