Імперське безумство, – Піонтковський розповів, чим для Путіна завершиться війна на Донбасі

12 квітня 2021, 10:35
Читать новость на русском

Російський опозиційний публіцист Андрій Піонтковський переконаний, що слабкістю Кремля є імперське безумство. Це головний драйвер російської зовнішньої політики після розпаду СРСР.

За словами Піонтковського, саме ця політика призвела до грандіозних поразок. Опозиціонер наголосив, що має на увазі не лише Україну.

Зауважте Критика Путіна Глушкова таки задушили в його будинку в Лондоні: висновок суду

Піонтковський переконаний: розмови про домінантну роль Росії – це лише "надування щік". Реальність же є зовсім іншою.

Які приклади навів Піонтковський

  • Білорусь. Опозиціонер заявив, що Олександр Лукашенко ненавидить Володимира Путіна. Упродовж 30 років білоруський політик обманює Москву.
  • Закавказзя. За словами Піонтковського, Азербайджан вже на 100% перейшов у рідну турецьку гавань. У вірмен до імперської Росії залишилася лише ненависть. Аналогічні настрої панують у Грузії. Казахстан вже перетворився у зону боротьби за вплив між Туреччиною та Китаєм.

Яким Піонтковський бачить закінчення війни на Донбасі

Опозиціонер вкотре наголосив, що саме Китай підштовхує Росію до конфлікту. Якщо США відступлять, світ побачить абсолютне занулення Вашингтона. Тоді Китай зможе реалізувати усі свої плани.

За словами Піонтковського, якщо Путін втратить владу у Москві, його відхід залишить "випалену політичну пустелю".

Китайці просто скажуть: "ви знаєте, хаос і беззаконня у Росії загрожує життю мільйонів китайськомовних трудівників, комбайнерів, шахтарів у Сибіру і на Далекому Сході",
– заявив Піонтковський.

Тоді опозиціонер переконаний, що там оперативно з'являться певні люди для захисту населення, яке вже має китайські паспорти.

Піонтковський зауважив, що назвав один зі своїх останніх матеріалів "В очікуванні трупа ворога". На думку опозиціонера, Китай чекає, який труп першим пропливе повз: США чи Росії.

Як підсумок Піонтковський заявив, що війна Росії з Україною закінчиться різким падінням зовнішньополітичних і внутрішньополітичних позицій путінського режиму.