Побили в потязі та ще й засудили: чому суспільство звинувачує потерпілих?

Багато коментаторів почали шукати причини у не закритих дверях купе, стверджувати "напевно так і хотіла" та кричати класичне "сама винна".

Читайте також: Небезпечна Укрзалізниця: мої декілька історій з потягів

Мовчання вбиває: не треба малювати простий світ

Мої очі втомилися ширше відкриватися при прочитанні усього цього трешу. Я ніяк не можу зрозуміти, чому і як люди постійно шукають провину потерпілих. Досить резонне пояснення у своєму блозі дала Валерія Палій, президентка партнерської для агенції Національної психологічної асоціації.

Заціпеніння, відраза, страх, тривога – так влаштований наш мозок. Шокуючі новини є прямим нагадуванням про небезпеку. Вона поряд, значно ближче, не в кіно, не в книжках, а в реальності. За словами психологів, болото тривоги є настільки внутрішньо неприємним та дестабілізуючим, що єдина можливість від нього захиститися для багатьох – внести ясність та проконтролювати.

Ніхто не незастрахований від подібного нападу? Ця думка лякає! Значно простіше сформулювати для себе набір простих правил, які нібито гарантують безпеку. "Вдягайся скромно, закривай двері, не шукай проблем – і все буде добре." Така формула дозволяє людині в буквальному сенсі вигадати значно простіший світ, в якому жертва сама винна. А якщо ти не будеш винний/винна, то й нічого поганого не станеться. От тільки світ складніший й усі ці штучні, психологічні захисти не рятують.

Я знаю, що у флешмобі з чорно-білими фото жінки проявляють солідарність з іншими жінками, висловлюють взаємопідтримку. Втім дозвольте порушити це правило.

Ознайомтесь: Відсутність поліції та байдужість провідників: що не так з безпекою в українських поїздах

Боротьба із насиллям та безкарністю – спільна справа. Лише так збудуємо світ відкритий для кожного і кожної. Бо мовчання вбиває.