Податок на виведений капітал: фікція чи допомога українському бізнесу

Про проблеми, на відміну від Президента, говорили власники компаній. Обурені тим, що так звані перевірки, які охрестили поняттям "маски-шоу", не припиняються.

Читайте також: Порошенко підписав два важливих для бізнесу закони

Утім, податок на виведений капітал, на який так чекають українські бізнесмени, може перетворитися на фікцію. Адже його пропонують ввести лише для малих і середніх підприємств – у яких річний обіг менше 200 мільйонів гривень. Такі зміни пропонує Міністерство фінансів, підприємці із цим ж не погоджуються.

Адже правила мають бути одні для всіх. Нововведення має замінити податок на прибуток. Тобто зараз компанія сплачує 20% від чистих зароблених коштів – загальний дохід мінус витрати на підтримання своєї роботи.

А буде віддавати відсоток лише з тих грошей, які переводить закордонним підприємствам та фізичним особам. Рух коштів між українськими компаніями не будуть оподатковувати. Задум такий – лишити більше грошей всередині бізнесу, які підприємці зможуть використати на розвиток компаній.

Інша справа – з транснаціональними компаніями. Більшість операцій у них якраз і пов'язані з виведенням капіталу за кордон. Тож їм доведеться платити більше. І через це можуть тиснути на МВФ, а саме міжнародні партнери застерігають від його ухвалення і попереджають, дірка у бюджеті на початку його дії може сягати 80 мільярдів гривень.

Президент запевняє, новий податок підтримує, тепер слово за МВФ. І саме на них треба тиснути не лише владі, а й самим бізнесменам. Для цього бізнес навіть готовий інвестувати у такі зміни і заздалегідь закрити можливий дефіцит бюджету.

Тож чи переконає це міжнародний валютний фонд – справа часу. Про новий податок Порошенко говорить ще з минулого року. Відтоді неодноразово згадував про нього на переговорах з підприємцями. Після останньої зустрічі у липні навіть вніс законопроект на розгляд до парламенту. Але до розгляду він навіть не дійшов.