Повернення Донбасу: коли і як окуповані території стануть українськими?

Налагодити діалог з людьми, які вимушено живуть в ізоляції

Як повідомляє офіційний сайт Міністерства, план складається із завдань та заходів, які покликані налагодити діалог в українському суспільстві та має на меті створення підґрунтя для успішної і швидкої реінтеграції жителів тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей після закінчення антитерористичної операції. Як підкреслюють у відомстві, уряд вперше за час збройного конфлікту на Сході України визначив чіткий план діяльності щодо інтеграції українського населення, яке вимушено проживає в умовах ізоляції.

Щоправда, поки що це лише загальні фрази і положення. Але міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш заявив, що повернення буде поетапним, наголосивши, що він прибічник "м’якої сили". На його думку, військовий шлях вирішення проблеми – неможливий.

Уряд нарешті вирішив зайнятися стратегією повернення окупованих територій

На перший погляд, все цілком закономірно. Окуповані Росією території необхідно повертати, а для цього потрібен чіткий план, який, власне, мав бути розроблений уже давно. Як зауважує голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран, якби у нас не було б подібних розробок і бачення, це свідчило б про те, що ми не збираємося повертати ці території. За його словами, Україна має бути готовою до повернення непідконтрольних територій на Донбасі і для цього необхідна стратегія, в якій би були оцінені ризики, продумані контрзаходи для реагування. Формування такої стратегії означатиме, що в Україні є чітке розуміння того, що буде, коли ми поновимо контроль над окупованими територіями.

Люди там кілька років живуть зовсім в інших умовах, зруйновано багато інфраструктури. Там взагалі немає розуміння, як функціонуватиме влада, незрозумілий формат місцевої влади. Над цим треба думати, дискутувати. Це, безперечно, повинно бути із залученням громадськості. Для України це буде величезним викликом, фінансовим в тому числі, як повертати ці території,
– говорить Таран.

Але плани бувають різні. Проблема не тільки в тому, що на Донбасі продовжуються бойові дії і перспективи повернення контролю над окупованими територіями виглядають дуже віддаленими у часі. Головна проблема в тому, що переговорний процес зайшов у глухий кут. Росія продовжує тиснути на Захід, вимагаючи, аби Україна ухвалила особливий статус цих територій і провела там місцеві вибори. Київ наполягає на тому, що без повернення контролю над кордонами, забезпечення безпекових заходів (тобто відведення військової сили РФ і роззброєння бандформувань) жодних виборів не проводитиметься.

Тиха реінтеграція "за замовчанням"

Виявляється, що реінтеграція окупованих територій розпочалася близько року тому. Це випливає з інтерв’ю Вадима Черниша російському виданню Газета.RU, що викликає ще більше питань в підходах до механізмів деокупації. Як говорить Черниш, між українськими підприємствами і підприємствами ОРДЛО йде досить жвава економічна співпраця, зокрема, щодо поставок вугілля з окупованої території в Україну. За його словами, Україні необхідно 9,2 мільйона тон антрациту для забезпечення безперебійного функціонування енергетичної системи, інакше розпочнуться віялові відключення електроенергії по всій країні. А всі шахти з антрацитом знаходяться на неконтрольованій території. Примітно, що істотна частина руху обсягів вугілля відбувається всередині бізнес-ланцюжків ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Вони переміщують вугілля через лінію зіткнення. Але при цьому всі взаєморозрахунки в цих схемах йдуть на українських територіях і, відповідно, не корумпують блокпости і військових,
– переконує Черниш.

Понад 300 вагонів з вугіллям щодня перетинає лінію розмежування

За його словами, щодоби з окупованої території на підконтрольну Україні проходить понад 300 вагонів. І це стосується не лише вугілля. Український бізнес постачає туди воду, електроенергію. Це, вважає Вадим Черниш, плюс, адже компанії платять зарплати людям, які живуть на непідконтрольних Україні територіях. При цьому вони отримують гроші в гривні.

І виходить, інтерес влади РФ тільки в тому, щоб не перешкоджати діяльності українських підприємств на непідконтрольних територіях, оскільки це не дає людям на непідконтрольних територіях померти з голоду,
– зазначає міністр.

Тобто війна війною, а торгівля – за розкладом. Як можна зрозуміти зі слів Черниша, українські олігархи себе прекрасно почувають, продовжуючи торгівлю з ОРДЛО. Як резонно зауважує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, чому не закладається закупка антрациту в третіх країнах?

Це все відбувається тому, що ДТЕК як компанія-монополіст і державні енергетичні компанії України не заклали жодної копійки на закупівлю вугілля в третіх країнах. Вони, вочевидь, мають гарантії від адміністрації президента і окупанта, що будуть отримувати безперервні поставки вугілля з непідконтрольних територій для своїх підприємств,
– зазначає Кулик.

Якщо пригадати, що в 2014 році керівника "Укрінтеренерго", який закупив вугілля в ПАР, одразу звинуватили в корупції, то схема отримання прибутків від торгівлі з ОРДЛО досить ясна. Крім того, однозначно, що без згоди окупанта це було б неможливо. Відповідно, прибуток отримують і ватажки "Л/ДНР", і можна тільки здогадуватися, як вони ним розпоряджаються. Отже, поки українські військові захищають Україну, бізнес триває.

Виходячи з цього, який тоді сценарій по поверненню окупованих територій реалізує українська влада? На думку Віталія Кулика, план, запропонований Міністерством, містить елементи врегулювання ситуації, викладені в скандальній статті олігарха Віктора Пінчука, де він пропонує свій план по врегулюванню кризи в Україні. Для цього потрібно піти на "болючі компроміси". Зокрема, тимчасово відкласти питання повернення Криму, а також вступ України до ЄС і НАТО і провести місцеві вибори в ОРДЛО.

Заморозка конфлікту за прикладом Придністров’я призведе до втрати територій

Кінцевий результат втілення такого плану, вважає Кулик, може бути подібним до ситуації з Придністров’ям і означатиме заморозку конфлікту на Донбасі. Але такий варіант суперечить національним інтересам України, адже гарантій стабільного миру не дає.

Припинення вогню в обмін на торгівлю. Це буде лише на папері, із затвердженими "гарантіями". Але територіальна цілісність без ефективного контролю з боку України перетворить ОРДЛО на Придністров’я. Існування протягом 23 років невизнаного формування Придністров’я в форматі замороженого конфлікту призвело до появи цілого покоління людей, які не жили в Молдові і не бачать свого майбутнього в єдиній Молдовській державі,
– наголошує експерт.

Тому, переконаний Віталій Кулик, заморозка конфлікту на Донбасі із відкладенням визначення його статусу – це фактична втрата територій.

Закон про статус окупованих територій – найреалістичніший сценарій

Як зазначає Віталій Кулик, розмова про поетапне повернення територій – міф. На його думку, вихід – складний і болючий. Потрібно оголосити ці території окупованими, запровадити більш жорсткий контроль за господарською діяльністю, ввести спеціальне функціонування лінії розділення і переходів.

Це питання обмеження економічних зв’язків з цими територіями. А також соціально-економічних зобов’язань перед громадянами, які мешкають в окупованій зоні. Якщо вони не можуть покинути цю територію, то, відповідно до міжнародних норм, відповідальність за соціально-економічне забезпечення лягає на окупанта,
– переконаний політолог.

На тому, що непідконтрольні території Криму і Донбасу необхідно визнати на законодавчому рівні окупованими, наполягають і окремі політики, і політичні сили. Фракція "Об’єднання "Самопоміч" закликає ухвалити такий закон, яким відповідальність за захоплення територій і їхню руйнацію необхідно покласти на Росію. Адже один із задумів Кремля – не тільки повернути ОРДЛО в "лоно" України, а ще й змусити нас повністю профінансувати відновлення цього регіону. Це мільярди доларів, що ще більше підірве вітчизняну економіку. Власне, саме цього і добиваються у Москві.

До того ж, віце-спікером Оксаною Сироїд зареєстрований відповідний законопроект "Про тимчасово окуповану територію України". Але є ще один законопроект від представника фракції БПП Олега Недави, згідно якого Україна фактично несе відповідальність за події на Донбасі і повинна компенсувати місцевим жителям збитки від пошкодження їх власності. І геть не згадується Росія.

Росія мусить не тільки вивести війська, а й нести відповідальність за окупацію Донбасу

На переконання народного депутата Дмитра Тимчука, після ухвалення закону про статус окупованих територій Росія де-юре отримує не просто статус агресора, а й несе повну відповідальність за ситуацію на окупованій нею території з точки зору України. За його словами, з його прийняттям Україна спільно з європейцями створить необхідну базу для того, щоб покласти на Путіна відповідальність і вести переговори з ним.

А це зовсім інший вид діалогу, ніж посиденьки з купкою наркоманів з "ДНР" і "ЛНР" у Мінську. Принаймні, в рамках горезвісного мирного врегулювання Україна і цивілізований світ може тиснути на Путіна, покладати на нього відповідальність і вимагати гарантій, на відміну від Захарченка, який "штурмує" Ла-Манш, і Плотницького, який ловить під Луганськом чорношкірих найманців НАТО,
– пише у Facebook Тимчук.

Водночас, підкреслює Віталій Кулик, потрібно не тільки прийняти такий закон, але й вимагати визнання ОРДЛО окупованими територіями нашими західними партнерами. Хоча це буде важко і створить проблеми в діалозі.

Політолог також вважає, що стратегія "м’якої сили", про яку говорять у Міністерстві, не може існувати у відриві від військово-політичних маневрів чи без військового протистояння, здійснення спецоперацій, економічного тиску, санкційного режиму. Лише однією "м’якою силою" Донбас повернути неможливо.

Сьогодні важливо не тільки створити стратегію по деокупації захоплених Росією територій. Це довгостроковий план, який вимагає детального обдумування кожного кроку. Але він, в першу чергу, не повинен шкодити національним інтересам України. Не треба піддаватися на відверто провокаційні пропозиції окремих політиків, зокрема, призупиняти тимчасово евроінтеграцію і проводити в ОРДЛО місцеві вибори, які фактично узаконять захарченків і плотницьких. Або говорити, що якщо Росія не визнала, що вона окупувала Донбас, то і Україна не може. Навпаки, речі потрібно називати своїми іменами. Інакше Захід, який і так знаходиться в досить розхитаному стані, все більше прислухатиметься до Кремля. Головне, що заморозивши ці території, ми втратимо і людей, які зневіряться в Україні на довгі роки.

Читайте також: Злочин і покарання: доказів проти Росії стає все більше