"Повстання" проти Трампа: чи станеться у США "республіканська революція"?

Справа не в діях Трампа та не в тому, що саме про нього думають чи кажуть члени американського парламенту – чи то опозиціонери-демократи, чи республіканці. Справа в тому, що республіканські лідери, волею-неволею, але залежать від того, наскільки стабільно та впевнено почуває та почуватиме себе республіканський президент. І залежать вони від цього цілком суттєво: не буде Трампа – не буде й їх.

Читайте також: Трамп планує ввести надзвичайний стан у США: названо причину

Наразі спливли вже дев'ять місяців історично безпрецедентного терміну правління Дональда Трампа. Все частіше у Вашингтоні лунають голоси, які застерігають від неминучих, довгострокових та непередбачуваних наслідків, до яких можуть призвести постійні атаки Трампа на саму суть і гідність президентського устрою у США. Як ніколи гучно ці застереження звучали саме в останні дні – і висловлювали їх не опозиційні політики, а "свої" – республіканці.

Той же екс-президент США Джордж Буш, який заявив про "приниження" американської нації, щоправда, не назвавши Трампа напряму. Або хворий на рак сенатор Джон Маккейн, який звинуватив Трампа в "неприкритому націоналізмі". Чи обидва сенатори – Боб Коркер та Джефф Флейк, які також атакували Трампа та назвали його "небезпечним для Сполучених Штатів". Всі ці люди – чи не найвпливовіші республіканські діячі.

Онкохворий сенатор Джон Маккейн звинуватив Трампа в "неприкритому націоналізмі"

Наскільки великими мають стати збитки для нашої демократії та для інституцій американської свободи, перш ніж ми визнаємо провину в співучасті цьому неподобству?
– запитав Флейк минулого вівторка у членів сенатської фракції Республіканської партії.

Його сподівання на те, що його партія якнайшвидше "оговтається" від "гарячки" президентства Трампа та дистанціюється від нинішнього господаря Білого дому, насправді оманлива. Тому що партійний базис – американські виборці, рядові члени Республіканської партії – продовжують залишатися на боці Дональда Трампа.

У день виступу Флейка перед колегами-сенаторами, Трамп купався в оваціях, виголосивши промову перед своїми однопартійцями в Конгресі. Деякі конгресмени-республіканці, можливо, можуть у вузькому колі однодумців дозволити собі називати президента "навіженим бовдуром" та "небезпечним демагогом", але відкрито виступити проти Трампа вони навряд чи наважаться. Надто небезпечно. Це, без сумніву, призведе до дострокового завершення їхньої політичної кар'єри.

Члени Республіканської партії знають, що відкритий виступ проти Трампа призведе до завершення їхньої політичної кар'єри

Як вже було сказано, рядові партійці цілковито дотримуються курсу Трампа: після десятка років радикалізації, яку проводила відома республіканська права група Tea Party та такі ж праві ЗМІ, партійний базис чудово сприймає "біло-націоналістичні" гасла Трампа та його хоч і відстороненого від керівництва, але все ще могутнього союзника Стіва Беннона. Зважаючи на це, абсолютна більшість республіканських конгресменів надають перевагу гаслу "мовчання – золото" та просто відмовчуються у відповідь на будь-які дії Трампа, згодні вони з ними чи ні. Для них досить того, що віце-президент Майкл Пенс заявляє, що лідер Штатів "тримає ситуацію під контролем". Тримає, то й тримає. Певно, без нього було б ще гірше, – вважають вони.

Читайте також: Американський олігарх оголосив "війну" Трампу

А протестувати наважуються ті, кому вже немає чого втрачати: сенатор Маккейн (справжній та щирий друг України, до слова), як не шкода, але навряд чи затримається на цьому світі, Джефф Флейк та Боб Коркер вирішили не висувати свої кандидатури на переобрання у 2018 році.

Тому, певно, можна зрозуміти, що "революція не відбудеться". Недарма сам Трамп радісно повідомив у своєму Твіттері, що ані Коркер, ані Флейк не мають жодного шансу проти внутрішніх республіканських конкурентів із табору глави Білого дому. "Вони побиті та поранені", – вважає американський президент. А от його зустріч із республіканськими конгресменами, навпаки, минула, неначе "любовне побачення".

Саме так виглядає правда: республіканська "трампова гарячка" триватиме.

Наш рух вас переможе,
– заявив Стів Беннон всім республіканцям, які не дотримуються "лінії Трампа".

Для традиційних консерваторів на кшталт Флейка та прагматиків, як Коркер, у цій партії скоро не залишиться місця. І ніхто у Вашингтоні не знає, наскільки далеко має зайти Дональд Трамп, аби конгресмени від нього відвернулися.

Свого часу, у 1954 році, під час "антикомуністичної кампанії", армійський адвокат Джозеф Велш запитав у сенатора Джо Маккарті: "Ви вже наламали досить дрів, чи є у вас взагалі почуття міри, сер?". Саме цей вибух почуттів ознаменував собою закінчення "маккартизму" в Америці. Нинішні виступи провідних республіканців проти Трампа такими знаменами не стануть.

Щоправда, все це стосується виключно внутрішньої політики. Дональд Трамп може навіть бігати в ку-клукс-кланівському балахоні, допоки він планує скорочення податків, полегшення для середнього класу та створення тисяч нових робочих місць для американців. А от у зовнішній політиці "антитрампова революція" вже успішно завершилася. Дональд Трамп чітко засвоїв, хто саме для Америки ворог, а хто – друг, і тепер погрожує та "чавить" лише тих, кого йому "дозволяють" його радники. Путін більш не "сердечний друг", Кім Чен Ин – не "чудовий лідер", а Європа – не "прогнила руїна". Що ж, бодай вже хоч так...

Читайте також: Атомний апокаліпсис: як далеко зможуть зайти амбіції Трампа