Поїздка у зону бойових дій: що слід взяти з собою та як надати першу домедичну допомогу

Що треба взяти з собою у зону бойових дій

Підготовку до поїздки у зону бойових дій доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати наплічник з речами, які можуть знадобитися.

Читайте Боялися потрапити в полон, – щемливе інтерв'ю з музикантом і волонтером Тарасом Тополею

Зокрема, необхідно при собі мати:

• телефон;
• Power Bank;
• документи та їх копії (на випадок, якщо у вас попросять, – власні не віддавати);
• 1 літр води (не пити, а залишити її на крайній випадок);
• велику пачку вологих серветок;
• тренінгові шкарпетки та термобілизну;
• засіб від комах;
• гроші (частину залишити на собі, частину – в заплічнику); також рекомендується мати з собою 100 доларів, оскільки за цю вартість можна доїхати з однієї точки окупованих територій в іншу;
• ліхтарик з червоним світлом та запасні батарейки;
• дощовик;
• металеву кружку;
• чай, каву (пакетовані);
• блок сигарет і сірники;
• сухпайок;
• індивідуальні ліки.
• окуляри.

Безпека рятувальника

Початок курсу ознаменувався теоретичними та практичними заняттями відповідно до протоколу ТССС AC та алгоритму MARCH.

Інструктор з тактичної медицини, військовий парамедик Василь Широкорад наголошує, що в зоні бойових дій треба знати, як надати перш за все першу домедичну допомогу самому собі. Адже можуть статися ситуації, коли поруч нікого не буде. 

Чому важлива послідовність надання першої домедичної допомоги

До створення такого протоколу дій допомоги постраждалим у військових умовах прийшли в США наприкінці 1990-х років. Після військових дій Сполучених Штатів в Афганістані у 2001 році цей протокол був розширений та прийнятий за основу для всього медичного персоналу США, а потім і для країн НАТО. 

Василь Широкорад пояснив, що за цим алгоритмом спочатку працювали військові. Але зараз він застосовується і в цивільному житті з певними особливостями та адаптаціями.

Дослідження показали негативний результат у свій час. Наче бійці були підготовлені, проходили курси з тактичної медицини, знають, як надавати першу домедичну допомогу, але була велика кількість превентивних смертей – таких, яких можна було запобігти, якби допомога була надана правильно або вчасно,
– розповів Широкорад.

Всі дії треба робити послідовно / Фото з фейсбуку Василя Широкорада

Дослідники та воєнні медики прийшли до того, що ці смерті трапляються не тому, що люди не знають, як надавати першу допомогу, а роблять певні речі непослідовно. Після цього було розроблені алгоритми, за якими зараз і працюють.

У нас є критичні стани, які загрожують життю та передують смерті. Ці стани йдуть послідовно один за одним. Наприклад, без дихання людина може прожити 5 – 7 хвилин, після чого у людини відбуваються незворотні процеси у головному мозку. Відповідно, якщо це питання не вирішити, то людина помре,
– пояснив парамедик.

Всі критичні стани йдуть один за одним / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Власна безпека – перш за все

У зоні бойових дій перш за все треба пам'ятати про власну безпеку. Адже замість одного рятівника й одного постраждалого через недотримання заходів безпеки може бути два постраждалих та ні одного рятівника, додав експерт.

Коли працюють снайпери та когось поранили у стегно, то не треба одразу бігти на допомогу. Бо велика ймовірність того, що той, хто побіг рятувати, ляже поруч з пораненим від кулі того ж снайпера. Перш за все треба подумати про власну безпеку і тільки тоді приступати до виконання своїх обов'язків місії порятунку,
– наголосив Широкорад.

При роботі з кровотечами кров може нести небезпеку зараження і для того, хто рятує. Інструктор з тактичної медицини пояснив, що "ніхто не знає, навіть найближчий друг, чи хворіє поранений. Він і сам може цього не знати. Ми працюємо руками, де є мікротріщини. Відповідно, це великі "ворота для інфекцій". Тому завжди треба мати при собі медичні рукавички.

При собі треба завжди мати рукавички, щоб не зашкодити собі та постраждалому / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Усі критичні стани, що загрожують життю, йдуть послідовно один за одним. Зокрема, при масивній або критичній кровотечі людина може померти через три хвилини. Тому це слід вирішувати якнайшвидше. Поки проблема масивної кровотечі не буде вирішена, до наступної не треба приступати, бо людина може стекти кров'ю.

Без дихання людина може прожити 5-7 хвилин, після цього у людини відбуваються неповоротні процеси у головному мозку. Відповідно, якщо це питання не вирішити, то людина помре. При пневмотораксу, коли у людини в грудній клітині накопичується зайве повітря, – смерть наступає протягом 20-30 хвилин.

Нема потреби та здорового глузду займатися проблемами грудної клітини, якщо людина просто не може дихати. Або накладати шину на зламану кінцівку, якщо в цей час людина помирає від незупиненої зовнішньої кровотечі. Відповідно, всі стани треба ставити почергово та пріоритетно, виходячи з того, що важливіше та більш критично,
– додав Широкорад.

Усі світові протоколи надання догоспітальної допомоги постраждалим так чи інакше базуються на певному алгоритмі дій, який побудований на підтримці життєво важливих функцій організму, як-от дихання та кровообіг. Зокрема, й алгоритм MARCH. Він містить основні послідовні пункти надання допомоги, серед яких:

• Massive Bleeding (масивна кровотеча) – зупинка кровотечі, що загрожує життю;
• Airways (дихальні шляхи) – забезпечення прохідності дихальних шляхів;
• Respiration (дихання) – закриття всіх відкритих ран грудної клітки;
• Circulation (циркуляція) – повний огляд пораненого, зупинка кровотеч, діагностика шоку;
• Hypothermia (гіпотермія/ЧМТ – черепно-мозкова травма) – попередження гіпотермії.

Алгоритм MARCH містить основні послідовні пункти надання першої домедичної допомоги / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Як зупинити масивну кровотечу

Зокрема, перший етап – масивна кровотеча (M – Massive Hemorage) як найбільш часта причина втрат особового складу. Це втрата великої кількості крові за короткий проміжок часу. В середньому в кожної людини п'ять літрів крові, яка циркулює. Василь Широкорад каже, що людині з внутрішньою кровотечею надати першу медичну допомогу не можна. І при такій травмі час, коли може настати летальний випадок, більш розтягнутий, ніж коли в постраждалого відкрита кровотеча.

Є три випадки відкритої кровотечі: венозна, капілярна та артеріальна. Однак при наданні домедичної допомоги це не грає ролі. Зокрема, у зоні бойових дій,
– уточнив Широкорад.

Найпростішими та характерними ознаками масивної кровотечі з ран кінцівок є імпульсовий характер витікання крові або калюжа крові, що швидко збільшується. Якщо біля людини є пісок або сніг, які поглинають кров, то її буде видно на одязі. Однак, за словами Широкорада, є один стан, коли спочатку крові фактично може і не бути, але з часом її буде дуже багато. Йдеться, зокрема, про травматичну ампутацію кінцівок.

Чому в нас є ця захисна реакція організму? При такому великому пораненні всі судини різко звужуються. Це захисна реакція організму – так мозок намагається зберегти кров. Але через 10 – 30 секунд, в залежності від різних факторів, кров починає швидко витікати. Тому, якщо ми бачимо ознаки такої травми, необхідно одразу прийняти заходи з зупинки кровотечі,
– пояснив фахівець.

При травматичній ампутації кінцівок крові згодом стане дуже багато / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Такого пораненого треба оглянути щодо видимої зовнішньої кровотечі з інших місць та зупинити її. Всі критичні кровотечі треба закривати тиском. Якщо в нас є область, де ми не можемо накласти джгути або турнікети, то ми будемо використовувати метод зупинки –тампонада або просто тиснути на рану.

Тактичні  вузлові турнікети для зупинки кровотечі / Фото Аліни Туришин, 24 канал

При критичній кровотечі необхідно перекривати повністю всі магістральні канали. Місце накладання має бути на 5 – 7 сантиметрів вище від джерела масивної кровотечі. Якщо неможливо швидко визначитись із місцем витікання крові, накласти турнікет треба якомога вище, прямо поверх одягу. Потім необхіжно переконатися у відсутності подальшої кровотечі та наявності дистального пульсу на ураженій кінцівці.

Місце накладання має бути на 5 – 7 сантиметрів вище від джерела масивної кровотечі / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Інструктори з тактичної медицини радять у зоні бойових дій не віддавати власний турнікет. Адже у випадку, якщо буде поранено саме вас, на пошуки підручного предмету буде витрачений час. Пораненого з масивною кровотечею треба оглянути та переконатися, що кров не тече з інших місць.

Перекрити кровотечу можна підручними предметами, міцно затиснувши рану / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Якщо з анатомічних причин накласти турнікет неможливо (пахова та пахвова зони та масова кровотеча з шиї), виконати прямий тиск на рану з подальшим тугим тампонуванням рани бинтом, просякнутим контактним гемостатиком (каолін, хітозан) або стерильним перев'язувальним матеріалом.

Продовжувати прямий тиск на рану поверх тампонування, протягом щонайменше 3 хвилин. Якщо використовується матеріал без контактного гемостатика – час має бути не менше 10 хвилин. Після виконання маніпуляції потрібно переконатися у відсутності кровотечі та накласти поверх рани компресійну пов'язку. Обов'язковим є контроль наявності дистального пульсу на ураженій кінцівці.

Дихальні шляхи

Перш за все треба оцінити прохідність верхніх дихальних шляхів у постраждалого. У разі непрохідності дихальних шляхів або загрози її виникнення слід:

• висунути нижню щелепу постраждалого (щоб язик не перекривав дихальні шляхи);

• порахувати 10 секунд (тризначними числами "501, 502, 503…") та переконатися, що постраждалий зробив, як мінімум, два повних цикли дихання;

• допомогти постраждалому зайняти будь-яке зручне положення для кращого забезпечення прохідності дихальних шляхів, у тому числі й положення сидячи (якщо він при свідомості);

• якщо постраждалий непритомний, то необхідно надати йому стабільне положення на боці;

Постраждалому треба забезпечити дихання, щоб не запав язик / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Дихання

Якщо в постраждалого порушення дихання, яке прогресує, та наявне поранення грудної клітини – потрібно припускати розвиток напруженого пневмотораксу (прогресивного накопичення повітря або газу в плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній). В такому випадку постраждалому треба зменшити тиск у плевральній порожнині.

Постраждалому треба зменшити тиск в плевральній порожнині / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Усі відкриті рани грудної порожнини або рани, що всмоктують повітря, слід негайно герметизувати спеціальною наклейкою з клапаном. Якщо наклейка з клапаном відсутня, використовувати спеціальну наклейку без клапана.

Усі відкриті рани грудної порожнини або рани, що всмоктують повітря, слід негайно герметизувати / Фото Аліни Туришин, 24 канал