Правосуддя для бізнесу: яка ситуація в Україні

19 липня 2019, 00:04
Читать новость на русском

Про судову систему для бізнесу, міжнародний досвід та ситуацію в нашій країні у програмі "Честь і НЕчесть" з Олексою Шалайським та Михайлом Жернаковим розповів Тарас Шепель, голова Третейської палати України.

Судова система для бізнесу

– Ніхто в нас докорінно не будував систему правосуддя саме для бізнесу. Правоохоронна система – це все-таки досудовий механізм, а крапку завжди ставить саме суд. Якби в нас нормально судова система працювала, правоохоронна, мабуть, працювала б набагато якісніше.

Цікаво! Дізнався про рішення зі ЗМІ: чому та як звільнили члена ВККС Андрія Козлова

– Система не працює, якщо хоча б на одній з ланок можна купити рішення. Якщо б в нас чудово працювала перша та апеляційна інстанція, але була корупція у Верховному суді, то це вже б не працювало. Але в нас є збої на всіх цих трьох ланок.

– Якщо ми говоримо про правосуддя для бізнесу, то тут велосипед вигадувати не треба. З такими ж проблемами стикалися чимало європейських країн. В нас просто за всі роки незалежності не побудована інфраструктура вирішення комерційних спорів.

Про міжнародний досвід

– У багатьох державах Європи та світу комерційні спори взагалі не розглядаються в державних судах. Люди всюди однакові, корупційні ризики є всюди. Не у всіх справах приносять хабарі. Є корупційно вразлива категорія справ зі значними майновими інтересами.

Що таке третейський суд? Недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб в порядку, встановленому законом, для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

– У світі застосовується механізм формування змішаних складів суддів для цього. Де у вирішенні справи беруть участь державний суддя і, за класикою, ще двоє суддів, яких делегує безпосередньо ділова спільнота.

В Німеччині, наприклад, вони беруть участь в ухваленні рішення. В Англії ж ці судді є експертами або консультантами. Нам ближча німецька модель.

– Спори для бізнесу – це не спори між громадянами, в них менше зачіпаються безпосередньо права людей. Більше впливають традиції та правила, які є в підприємницькому середовищі. Інколи арбітражне рішення досить сильно відрізняється від судового. Оскільки мета арбітражу – не просто поновити право, а зберегти або налагодити ділові стосунки між сторонами, які чомусь не дійшли згоди.

Що таке арбітражний суд?В деяких країнах так називаються спеціалізовані судові органи, які розглядають комерційні спори між суб'єктами господарювання, в деяких країнах — те саме, що і третейський суд (тобто недержавний).

Про ситуацію в Україні

– Зараз по апеляції господарські суди розглянули в 2018 році приблизно 36 000 справ. Трохи менше ніж 10 000 справ були оскаржені до касаційної інстанції. Не всі вони є корупційно вразливі: в ризиковану категорію потрапляють десь 500.

Де нам знайти фахівців, які їх якісно вирішать? В нас у Верховний суд не дуже охоче подалися фахівці хорошого рівня. Але Україні вже існує певна кількість вітчизняних фахівців в галузі, зокрема, міжнародного арбітражу.

– Це ті люди, які розглядають справи як арбітри не тільки в Україні, а й у інших юрисдикціях. Які мають досвід, які працюють в адвокатурі та обслуговують іноземні клієнтів, які ніколи в житті не платили хабарів.

– Ми не можемо дозволити так, як в Німеччині, мати фахівців на двох інстанціях. В нас немає стільки людей. В нас в регіонах не довіряють настільки місцевим юристам, щоб зараз їх делегувати.


Тарас Шепель, голова Третейської палати в Україні

– Тому зараз ми говоримо про загальнонаціональний список у кількості 20-30 фахівців і запровадження цього механізму на етапі апеляції.

Вони мають брати участь на рівні з суддею, голосувати за рішення і долучатися до складання тексту рішення. Оскільки це юристи високого класу, можливо, навіть вищого, ніж суддя.

– Механізм добору – це одне зі складних питань. Я вважаю, щоб вийти на якісний список, фільтром має бути Громадська рада міжнародних експертів. Можливо, навіть Громадська рада доброчесності. Добирати їх потрібно щоб все робили представники провідних бізнес-організацій в Україні.

Більше – дивіться у програмі.