Голос бранців Кремля: підсилити, щоб врятувати
На сьогодні більше 100 громадян України незаконно ув’язнені на території Росії та окупованого Криму за політичними мотивами і ще кілька тисяч осіб – за іншими сфабрикованими справами. Крім цього, більше 200 українців – військовополонених та цивільних – незаконно утримуються у нелюдських умовах на окупованих територіях Донбасу.
Такі дані озвучила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, під час презентації мобільного додатку доповненої реальності (AR – augmented reality) #PrisonersVoice.
Важливо! Скільки українських бранців Кремля наразі перебувають у Росії
На цьому заході експерти говорили про умови утримання українських політв’язнів у Російській Федерації (РФ), а також про роль держави, громадських організацій, культурних інституцій і всіх небайдужих у звільненні цих бранців.
Дискусія "#PrisonersVoice – три кроки для бранців Кремля" (Київ, 20 жовтня)
Коронавірус та умови утримання в російських в’язницях
Потужним ударом по правах незаконно ув’язнених у РФ українців стала епідемія коронавірусу covid19.
Через коронакризу відбулося закриття російських пенітенціарних закладів від зовнішнього світу, – розповів Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів і член ради правозахисного центру "Меморіал". – А це особливо ставить під загрозу права в’язнів, бо до них не допускають адвокатів, і при цьому не захищає від коронавірусу.
Втім, і до епідемії умови утримання українських політв’язнів у РФ були нестерпними. "Весь термін ув’язнення – це тримання мого племінника у штрафному ізоляторі або у приміщенні камерного типу, хоча йому було призначено загальний режим утримання", – розповіла Людмила Шумкова, тітка активіста та військовослужбовця Олександра Шумкова, що відбуває термін покарання у російській в’язниці після незаконного вироку суду.
Дискусія "#PrisonersVoice – три кроки для бранців Кремля" (Київ, 20 жовтня)
Крім цього, до українських політв’язнів не допускають їхніх рідних, а послуги російських адвокатів обходяться надто дорого.
Деякі візити адвоката оплачував "Меморіал", деякі родини політв’язнів з 2018 року отримали допомогу 100 000 гривень, але витрати неспівмірно більші: передачі, пересилка грошей, оплата послуг адвоката тощо, – розповіла Людмила Шумкова.
Специфіка перебування на окупованих територіях Донбасу у порівнянні з утриманням у пенітенціарних закладах Росії – у практиці системних катувань. "Якщо у РФ десь 20 людей зі 100 проходять катування – це я дуже приблизно зараз кажу – то на Донбасі лише 10 людей зі 100 ці катування не проходять", – розповів Станіслав Асєєв, український журналіст, який більше двох років перебував у полоні бойовиків так званої "Донецької народної республіки" і був звільнений у рамках обміну полоненими.
Станіслав Асєєв, український журналіст, експолітв'язень
Те, що Станіслав побачив під час перебування в секретній в’язниці "ДНР" на території центру "Ізоляція", він називає сучасним концентраційним табором Російської Федерації.
Якщо туди потрапляє людина, яку просто били, то їй, можна вважати, дуже пощастило, – згадує Станіслав Асєєв. – В "Ізоляції" люди сиділи рік, два, два з половиною – і над ними все одно знущалися. З сьомої вечора людину забирають і можуть аж уранці занести в опіках від електричної напруги.
Додаток #PrisonersVoice
Додаток "#PrisonersVoice
Привернути увагу світової громадськості до цих болючих питань і покликаний додаток #PrisonersVoice. Створений застосунок за допомогою AR-технології дозволяє кожному почути голоси найвідоміших у світі вже звільнених українських політв’язнів – Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Володимира Балуха. Вони розповідають про свої емоції та відчуття під час тих ситуацій, в яких перебували від арешту до етапування у колонію. Всі три історії продубльовано англійською мовою. Додаток створила громадська організація "Інтерньюз-Україна" за підтримки Українського культурного фонду і у співпраці з Центром громадянських свобод.
До теми Кілька тисяч вийшли на акцію за звільнення бранців Кремля в Києві: деталі, відео, фото
Ми сподіваємося, що люди з креативної індустрії надихнуться нашими ідеями і створюватимуть інші ініціативи, які будуть у нестандартний спосіб доносити до світу ті проблеми, а також історії успіху, які має Україна, – зазначив Андрій Кулаков, програмний директор ГО "Інтерньюз-Україна".
Андрій Кулаков, програмний директор ГО "Інтерньюз-Україна"
Допомога держави
Представники Міністерства закордонних справ України (МЗС) обіцяють усіляко підтримувати цю ініціативу через власні комунікаційні канали. З самого початку окупації Криму і частини Донбасу українські чиновники ведуть просвітницьку роботу на світовій арені, пояснюючи, як саме порушуються права наших співгромадян на цих територіях.
Це робиться в порядку двосторонніх зустрічей на різних рівнях, – розповів Едуард Фесько, заступник генерального директора політичного департаменту МЗС. – І питання Криму, питання політичних в’язнів завжди знаходить своє місце. Зокрема, як і минулого року, цього року наша мета – забезпечити відображення тематики політичних в’язнів у правозахисній резолюції Генеральної асамблеї ООН.
Українська держава не лише проводить інформаційну роботу, а і надає консульську підтримку політв’язням-українцям на території РФ. "В окупованому Криму ми не можемо надавати консульських послуг, тому що консульські послуги надаються лише на території іноземних держав, а Крим – це територія України, – пояснив Едуард Фесько. – Водночас, на території Росії наші консули активно працюють". Цього року вони більше 400 разів відвідали українців, які перебувають за гратами у Росії, з них 75 разів були відвідані саме політичні в’язні. Останній візит відбувся у вересні.
Дискусія "#PrisonersVoice – три кроки для бранців Кремля" ( Київ, 20 жовтня)
Найближчим часом МЗС планує запровадити інститут публічного адвокаційного менторства іноземних публічних осіб над громадськими журналістами, які зараз незаконно перебувають за гратами у РФ. Мета цього проєкту – залучити відомих політиків, урядовців, журналістів, письменників, щоб вони могли сприяти поширенню інформації про українських політв’язнів через свою активну громадянську позицію.
На думку Станіслава Асєєва, держава повинна ще більше говорити про полонених і перспективи їхнього звільнення.
Коли ти перебуваєш у полоні і маєш хоч якусь можливість почути інформацію про звільнення, то слухаєш буквально кожну літеру, – розповів він. – Коли я був у полоні, до нас приїжджала так звана омбудсмен "ДНР" і прямо нам казала, що вони нас вважають політичним товаром. Тому якби про мене, Сенцова, Козловського не говорили, я б і досі сидів там на підвалах.
Громадські ініціативи
Презентований додаток доповненої реальності стане частиною більш масштабного проєкту #PrisonersVoice. Спершу ця інформаційна кампанія називалася #SaveOlegSentsov, але після звільнення Олега Сенцова з російського полону ініціативу перейменували. За словами Олександри Матвійчук, організація якої започаткувала цю кампанію після завершення схожого проєкту #LetMyPeopleGo, до проєкту долучилося близько 40 країн.
Станіслав Асєєв, Олександра Матвійчук, Алім Алієв (зліва на право)
Загалом Центр громадянських свобод займається захистом прав і свобод українських громадян на окупованих територіях і в РФ від початку анексії Криму і війни на Донбасі.
По-перше, політв’язні використовуються Росією як знаряддя в інформаційній війні, щоб формувати образ ворога для своїх громадян, – пояснила Олександра Матвійчук. – По-друге, звірячі знущання над українцями на окупованих територіях у 2014 році були потрібні, щоб виштовхати з регіону активну більшість і залишити перелякану пасивну меншість. По-третє, РФ незаконно тримає українців як засіб для шантажу і обміну на своїх громадян, яких ув’язнила Україна за злочини на її території.
Підтримує незаконно ув’язнених українців і російський правозахисний центр "Меморіал", який уже більше 10 років веде облік усіх політв’язнів у РФ, у тому числі громадян України. За словами Сергія Давідіса, політичне переслідування деяких категорій людей, зокрема кримських татар, потрібне РФ для того, щоб задушити рух громадянської активності та солідарності, для залякування власного суспільства і формування у нього певної картини світу шляхом демонстрації йому цих репресій.
На сьогодні у наших списках визнані політичними в’язнями 66 громадян України, – розповів Сергій Давідіс. – Очевидно, що таких людей більше, але ми трохи відстаємо, бо довго перевіряємо всі дані.
За його словами, кримські татари у РФ зараз є найбільш масово переслідуваною етнічною та релігійною групою людей за долею у загальному складі.
Роль культурних інституцій
Культура і креативність завжди існували для порозуміння і для розвитку. "Держава має робити всі можливі кроки для підтримки тих важливих ініціатив, які дозволяють через засоби культури давати голос тим, хто його потребує, – вважає Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду. – І я дуже рада, що розуміння культури розширюється в контексті не лише підтримки мистецьких ініціатив, а і підтримки таких суспільно-важливих тем, якою є тема бранців Кремля".
Алім Алієв, Юлія Федів, Андрій Кулаков (зліва на право)
Голоси вільного Криму, голоси кримських політв’язнів мають бути набагато більше "підсвічені" – через медійні ініціативи, а також через культурні, академічні та громадянські програми в світі.
Власна свобода і гідність людини є однією з найбільших загроз для авторитарних режимів, – вважає Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Саме тому його організація зараз створює декілька мистецьких і наукових проєктів, які підніматимуть тему і Криму, і українських політв’язнів загалом.
Зверніть увагу! Обмін полоненими заблокований: Кравчук пояснив, з чим це пов'язано
Алім Алієв нагадав, що в Криму живуть сотні тисяч проукраїнськи налаштованих людей. Попри те, що вони часто опиняються один на один з кремлівською репресивною машиною, вони створюють актуальні культурні та мистецькі ініціативи, у тому числі для дітей. Україна має підтримувати цей розвиток.
Три кроки для бранців Кремля, які може зробити кожен вже зараз
- Завантажте додаток #PrisonersVoice та почуйте історії визволених бранців Кремля – Олександра Кольченка, Олега Сенцова та Володимира Балуха. Змодельована доповнена реальність проведе вас шляхом, який вони здолали, – від затримання та довгих днів у колонії до повернення в Україну.
- Підпишіть петицію на підтримку бранців Кремля, які беззахисні перед COVID-19. Камери переповнені в'язнями, нормальна вентиляція відсутня. Маски для хворих на респіраторні захворювання недоступні. Люди не можуть дотримуватися елементарної гігієни рук. Ми повинні стати їхнім голосом!
- Станьте волонтером кампанії #PrisonersVoice. Лише разом ми зможемо зупинити свавілля та беззаконня Росії! Від вашої підтримки залежить, чи повернуться бранці Кремля додому.
Фрагмент додатку #PrisonersVoice
Автор: Тетяна Матичак