Про депутатський імунітет і наші біди через нього
Цікавість недоторканності, що нардепи самі її для себе запровадили і гадки не мають, що це таке. В їхній уяві – це захист від усіх життєвих негараздів.
Відповідь на більшість запитань є в Конституції України, але депутати чомусь не знають власних прав. В ній вказано, що депутати є недоторканними від правоохоронців лише у трьох пунктах: притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт.
А от жодних обмежень щодо проведення слідчих – в законі не вказується. Але в Кримінально процесуальному кодексі прописано багато перепон для правоохоронців. Саме ці закони перетворили депутатський імунітет на абсолютний.
На рівні КПК депутати заборонили себе обшукувати, оглядати їхні речі, транспорт, житло та службові приміщення, прослуховувати телефон, переглядати листування та вчиняти інші нечітко окресленні діяї.
Щоб законно прослухати міністра, керівника компанії, або таксиста – потрібен дозвіл суду. А от депутата, поки з нього не знята недоторканність – неможна. Фактично правоохоронці мають повідомити усій країні, що вони хочуть таємно прослухати парламентаря. Тож для того, щоб зібрати будь-які докази до зняття імунітету – слідчим доводиться бути вигадливими.
В Верховній Раді важко знайти політсилу, яка не обіцяла зняти недоторканність. Вже 17 років народні обранці не можуть скасувати свій імунітет.
Зі слів депутатів складється враження, що для них важлива неможливість покарання за голосування та висловлювання в парламенті. Вони так захищають цю норму, ніби хтось намагається забрати саме її.
Депутат повине мати імунітет, щоб заявляти про ті чи ініші злочини з трибуни парламенту,
– сказав народний депутат Борислав Розенблат.
Насправді ці норми ніхто і не збирався скасовувати, це поза обговоренням.
Чому депутати так бояться втратити імунітет – дивіться у розслідуванні.