Пішаки кремля на Заході: як роспропаганда використовує польських "втікачів" на свою користь

Ідеальна картинка для радянського агітпропу

"Тепер на нас чекає вільне життя!" – саме з цих слів почав своє перше інтерв'ю американський науковець-біохімік Арнольд Локшин, який прибув до СРСР у жовтні 1986 року, привізши з собою дружину та трьох неповнолітніх дітей.

Молодих Арнольда і Лорен, які пов'язали себе шлюбом у 1969 році, зблизило захоплення лівою ідеологією. Вони обидва були переконаними марксистами, противниками американського "імперіалізму" та "мілітаризму".

Про причини, що спонукали подружжя Локшин залишити батьківщину і перебратися до Країни Рад, Арнольд досить докладно розповідав у численних інтерв'ю радянським газетам та в мемуарах "Безмовний терор. Історія політичних гонінь на сім'ю у Сполучених Штатах Америки".

Арнольд Локшин описує атмосферу ненависті та цькування, у якій опинилася їхня родина в Америці. Згідно з його словами, за свої переконання вони опинилися під ковпаком ФБР, що супроводжувалося, зокрема, стеженням за всіма членами сім'ї, таємними обшуками у їхній квартирі й на робочих місцях, прослуховуванням телефонних переговорів тощо. А згодом було звільнення його та дружини з роботи, що й стало буцімто причиною подачі прохання про політичний притулок до посольства СРСР.

Варто зазначити, що ФБР відкинуло усі звинувачення. Хоча перевірити те, чи описані Локшином події, які викликають багато запитань, насправді мали місце, чи все це було "локшиною" на вуха радянських громадян, навряд чи можливо.

Однак це мало кого хвилювало. Адже був беззаперечний факт – жителі західного світу втекли до комуністичного блоку. І кремлівська пропаганда не упустила свій шанс й по повній використала історію з "політемігрантами" на користь "імперії зла".

СРСР 2.0

На перший погляд може здатися, що зазначена й інші подібні історії є реаліями далекої "холодної війни". Втім, це далеко не так. Нащадки радянських КДБ-істів й пропагандистські "передовики" гібридної війни союзної держави росії та білорусі (що, по суті, є спробою реінкарнації СРСР) не гребують старими методами задля їх використання у боротьбі із ненависними для них країнами вільного світу.

Ситуація, про яку далі йтиметься, сталася в наші дні, а саме в середині серпня 2022 року – коли Державний прикордонний комітет республіки білорусь повідомив, що прикордонний пункт "Тересполь – берестя" перетнув громадянин Республіки Польща. Проходячи прикордонний контроль, він попросив надати йому політичний притулок. За повідомленням білоруських служб, ця особа вирішила залишити Польщу "побоюючись за своє життя та здоров'я".

Дещо пізніше про втікача-поляка розповіли на ресурсі провладного правозахисного центру "системний правозахист". За словами ведучого, який поділився подробицями "втечі", поляк утік до білорусі, побоюючись кримінальної справи проти нього, яку мали порушити у Польщі.

"Я не згоден з риторикою нинішньої влади, я не згоден з риторикою опозиції. Мене переслідують", – заявив на записі чоловік-утікач, представившись як Міхал Міштал.

Хто ж насправді цей Міштал? І чи дійсно він є жертвою "переслідувань із політичних мотивів"? Згідно з інформацією із профілю у фейсбуці, поляк-утікач є "генеральним секретарем Польсько-російського братства", яке розпочало свою діяльність у 2017 році. Раніше активісти "братства" піарили "русскій мір", а після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну активізували вихваляння владіміра путіна.

Ба більше, об'єднання очолює колишній боцман ВМС Пьотр Радтке. Він писав статті для прокремлівських ЗМІ, а також зустрічав у польській столиці (будучи в уніформі російського солдата) наближену до кремля організацію російських байкерів "нічні вовки".

"А саме угруповання є важливим центром розповсюдження інформаційної диверсії, особливо через величезну, бо нараховує понад 7 тисяч членів, таємну дискусійну групу", – повідомив Марчін Рей – активіст, який досліджує проросійські сили в Польщі.

Відреагували на ситуацію й представники польської влади. Так, речник міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин заявив, що втеча до білорусі під приводом "репресій за погляди" є закономірним наслідком діяльності Міхала Міштала і не є несподіванкою.

"Черговий поляк, який попросив притулку в білорусі, починає працювати на пропаганду росії та білорусі. Сьогодні втікач вперше звинуватив Польщу в репресіях через свої погляди", – написав у своєму твітері Жарин.

На переконання речника міністра-координатора спецслужб, незабаром білоруський режим використає втікача для дій проти його країни, включно з інформаційними атаками, що легітимізують звинувачення росії та білорусі. На його думку, нинішня діяльність Міштала лише підтверджує попередню оцінку його положення.

"Виступ Міштала перегукується зі спробами росії представити Польщу як країну, охоплену русофобією, яка стала небезпечною для росіян і всіх тих, хто не поділяє, як стверджує кремль, "русофобський" підхід польської влади", – сказав Жарин, додавши, що звинувачення Міштала, ймовірно, посилюватимуться і будуть використані проти Польщі.

З позицією представника польської влади важко не погодитися. Адже Міштал, виявляється, є лише ланкою ланцюга пропагандистської машини москви, що на тлі війни в Україні набирає дедалі більше обертів.

Пропагандистський "конвеєр" кремля

Станіслав Жарин недарма назвав Міхала Міштала "черговим" поляком-шукачем притулку. Адже за останні кілька місяців він таким є далеко не єдиним.

Так, наприкінці 2021 року, у розпал міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні, мало місце дезертирство Еміля Чечка – військовика, який залишив службу у Війську Польському та втік до білорусі.

Солдат неодноразово використовувався білоруською пропагандою, яка представляла його жертвою польського уряду. Зокрема, за її твердженням, причиною дезертирства поляка було непогодження з політикою Варшави щодо міграційної кризи та практикою "нелюдського поводження із біженцями".

У березні 2022 року слідчий комітет білорусі оприлюднив інформацію про смерть чоловіка. За даними білоруської влади, Чечка знайшли повішеним в квартирі у мінську, а через півтора місяці його поховали на військовому кладовищі в селі долгінів.

Інший випадок стався у червні. Тоді білоруське урядове телебачення показало матеріал за участю поляка, який представився як Марчін Міколаєк. Чоловік втік до мінська буцімто від "русофобських настроїв", попросивши політичного притулку в білорусі.

До речі, у російській соціальній мережі "ВКонтакте" вже кілька років існує профіль Міколаєка, в якій той публікував дописи, пов'язані, зокрема, з проросійськими сепаратистами на сході України.

"У моєму місті, у Свідниці Нижньосілезького воєводства, в центрі стоїть антиросійський білборд, на якому прямо написані бандерівські гасла "Слава Україні, Героям слава". Мешканці проходять повз і не бачать у цьому нічого поганого, головне, що це проти росії». [...] "Якщо у Польщі скажеш, що ти за росію, ти стаєш людиною не другого, а третього сорту. [...] В Польщі немає свободи слова. У білорусі є свобода слова", –поскаржився Міколаєк російською мовою для агітаційного матеріалу.

Отже, ситуація має системний характер і, цілком вірогідно, отримає продовження. А це означає, що "конвеєр" кремлівської пропаганди продукуватиме дедалі нові й нові історії, щоб виправдати гібридну агресію проти Польщі як найвірнішого союзника України, а заразом – проти всього цивілізованого світу.

Актуальне – як білоруси продовжують допомагати російським окупантам: дивіться відео