Путін грається в миротворця перед країнами Півдня й Азії

Аудиторія Путіна

На перший погляд, можна вважати певне пом'якшення позиції російського керівництва у порівнянні з тими вимогами, які Владімір Путін висував щодо України під час попередніх виступів. Тоді він заявляв, що для того, аби мирні переговори між Києвом та Москвою взагалі почалися, українські війська мають залишити території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які є під контролем України.

Читайте також Що треба знати про "епічні перемоги" росіян та "третій фронт" на Харківщині

Але це лише на перший погляд. Для того, щоб зрозуміти сенс висловлювання Путіна, треба подивитися на аудиторію, до якої він звертається, а це лідери країн Глобального Півдня і Центральної Азії. Саме перед ними очільник Кремля бажає мати вигляд прихильника миру.

Варто нагадати, що існує так званий китайсько-бразильський консенсус щодо припинення війни в Україні, який і має на увазі замороження конфлікту на нинішній лінії зіткнення сторін і аж ніяк не передбачає того, що ЗСУ залишать свої позиції. Як можна зрозуміти, саме ця частина пропозиції не влаштовує Путіна. Певною відповіддю на цю пропозицію китайського лідера Сі Цзіньпіна стали візити Путіна до Північної Кореї та В'єтнаму, а також майбутні перемовини з прем'єром Індії Нарендом Моді у Москві.

Путін не хоче прямо говорити Сі, що йому не подобаються його пропозиції. Ба більше, очільник Кремля одним з перших підтримав китайсько-бразильський консенсус і оголосив його можливою платформою для переговорних зусиль.

Тепер на тлі учасників ШОС Путін намагається показати, що його цікавить мир, а не війна. Мовляв, він готовий висувати власні пропозиції щодо досягнення цього миру навіть, якщо вони неприйнятні для української сторони. 

Ціль Путіна – точно не мир

Важливо розуміти, що ні під час переговорів у Стамбулі, ні зараз, Путін не тяжіє до припинення російсько-української війни. Його ставка – час. Путін щиро переконаний, що зможе досягти своїх цілей завдяки багаторічній війні на виснаження. Фіаско бліцкригу переконало очільника Кремля, що знищити українську державність може лише багаторічна війна. Лише так він зможе перейти до поглинання не лише України, а й інших колишніх радянських республік. Саме це є політичним планом Путіна на 20 – 30-ті роки 21 століття.

Цікаво Другий термін фон дер Ляєн і проукраїнська Каллас: як зміни в керівництві ЄС вплинуть на Україну

Я хотів би, щоб сьогодні у жодної людини, яка проживає на території України та інших колишніх радянських республік, не було жодних ілюзій щодо справжніх політичних планів російського президента, якого щиро підтримує власне населення, яке хворе на шовіністичний вірус. Саме ця хвороба призвела до формування людиноненависницької Російської імперії, яку Путін та росіяни зараз намагаються відновити за допомогою військових зусиль. 

Однак Путін не хоче мати вигляд агресора в очах власних партнерів. Він хоче дати їм можливість не вважати його агресором, а миротворцем. Саме тому Путін використав майданчик ШОС для того, щоб знову нагадати про власні "мирні наміри".

Найбільшою помилкою буде серйозно поставитися до його слів, заспокоювати себе ілюзією, що російсько-українська війна має тенденцію до закінчення в осяжному майбутньому. Ця ілюзія на користь очільнику Кремля. Путін хоче переконати світ та Україну в тому, що його цікавлять мирні перемовини з країною, яку він не вважає за таку, що має існувати на політичній мапі світу. Важливо не піддатися цій ілюзії, адже головна мета агресора – дестабілізація української державності.