Путіну вдалося вийти з міжнародної ізоляції, – експерт
Зустріч Ангели Меркель і Володимира Путіна, а також низка попередніх зустрічей свідчать про частковий вихід голови Кремля з міжнародної ізоляції. Путін хоче зруйнувати трансатлантичний союз США і Європи.
Таку думку 24 каналу висловив дипломат, експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара.
Більш детально про перемовини Меркель і Путіна в матеріалі: Меркель і Путін: про очікування і сюрпризи переговорів
"Путіну частково вдалося прорвати блокаду західних країн. До нього з візитами раніше приїжджала Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон, була зустріч з Трампом, він поїхав на весілля до Австрії, а звідти в Берлін. З ним зустрічаються, тиснуть руку, вважають тим, без кого не можна вирішити певні питання – Сирія, Україна. Меркель, як і Захід в цілому, обрали такий підхід: не визнаємо режим Башара Асада в Сирії, анексію Криму, війну в Україні і каратимемо за це Росію. Тим не менше, є питання, щодо яких варто працювати з Росією", – наголосив Олександр Хара.
На переконання фахівця, Путін точно говорив з Меркель про вересневий саміт у Туреччині з керівниками Франції, Німеччини та Росії для обговорення конфлікту в Сирії. Президенту РФ, зазначає Хара, потрібна підтримка його ідей. Військовими засобами Путін дійшов до певної точки в Сирії, а далі просуватися не може. Росіяни можуть зачищати сирійську опозицію, але Путіну потрібна міжнародна легітимізація для цього.
Втім, на його думку, в Росії немає грошей, і Кремль не збирається інвестувати в Сирію. Путіну потрібні багаті західні буратіни, які б вклали гроші у Сирію, фактично підтримуючи режим Асада, щоб припинити громадянський конфлікт і повернути туди з Європи біженців.
Путін, враховуючи риторичне та економічне протистояння між Вашингтоном, Берліном і іншими європейськими країнами, використовує це для посилення та руйнування трансатлантичної єдності. США хочуть завадити Росії посилити вплив на Німеччину – ключового союзника Вашингтона. Тому що вісь Берлін-Москва – кардинально нова ситуація на європейському континенті, де вплив Росії буде ще більший",
– наголошує Хара.
За його словами, більша частина розмови Путіна та Меркель, вочевидь, була про те, як захистити проект "Північний потік-2". Європейці вклали вже біля двох мільярдів євро і ще стільки ж збираються інвестувати.
"Якщо небезпека введення санкцій США через "Північний потік-2" буде реальною, то не лише великі європейські енергетичні гіганти, але й фінансово-банківська сфера не захочуть брати участь у проекті. Путін використовує це проти американців. Американський скраплений газ – дорожчий, але його поставки посилюють диверсифікацію енергоресурсів і унеможливлюють монополізацію Росією газового ринку. Зараз у Європу постачають понад 40% російського газу, а після запуску "Північного потоку-2" буде близько 60%. І складно говорити про енергетичну безпеку", – наголошує дипломат.
Зараз, вважає Олександр Хара, головне – чи прийме Вашингтон закон щодо санкцій по "Північному потоку-2". Хоча, нагадує експерт, є вже попередній закон, прийнятий і підписаний Трампом у 2017 році про протидію супротивниками США. Там є пункти, які дають повноваження Трампу здійснювати певні кроки в нафтогазовій галузі щодо Росії та інших європейських компаній через "Північний потік-2".
Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель 18 серпня провели переговори у Берліні. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков розповів, що Путін і Меркель обмінялися думками щодо ситуації в Україні. Він додав, що сторони також "говорили про перспективи продовження газового транзиту через територію України". За словами речника Путіна, лідери Росії та Німеччини "не вважають правильними спроби політизувати проект "Північний потік - 2". Окрім цього, піднімалася тема можливих санкцій проти компаній, що беруть участь в реалізації "Північного потоку-2".
Що таке "Північний потік-2"?Це проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину, який хочуть прокласти через Балтійське море в обхід України. Будівництво цього газопроводу різко засудили США, а в Єврокомісії заявили, що він порушуватиме принципи прозорості, недискримінації та рівного доступу.