Більше жодних "их там нет": чому рішення ЄСПЛ стало великою перемогою України

ЄСПЛ встановив часові межі російської окупації окремих частин Донбасу. Суд дійшов висновку, що так званий "ефективний контроль" над цими територіями Росія почала здійснювати з 11 травня 2014 року, тобто вже після того, як місцеві проросійські бандформування провели псевдореферендуми та проголосили "незалежність". Що означає це історичне рішення, скільки ще триватиме боротьба проти Росії в Європейському суді з прав людини, 24 Каналу розповіла уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

До теми Як Європейський суд раз і назавжди скасував всі російські маніпуляції про "нас там нет"

Проміжне рішення ЄСПЛ вже називають безперечною перемогою України попри те, що в самому судовому процесі ще має відбутися два етапи: розгляд справи по суті та визначення питань сатисфакції та компенсацій. Водночас своїм рішенням Європейський суд повністю заперечив казки росіян про "громадянську війну" в Україні, а також прийняв скарги української сторони про чисельні систематичні порушення прав людини на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.

Агресія почалася раніше. Чому суд обрав дату саме 11 травня?

Першим, що кидається в очі під час ознайомлення з рішенням ЄСПЛ, є саме дата умовного початку російської агресії на Сході. Росія вдерлася на ці території у березні-квітні 2014 року, та почала із захоплення адміністративних будівель на Донеччині та Луганщині, а також встановлення контролю над деякими населеними пунктами, за допомогою російських диверсійних груп. Втім, суд обрав саме 11 травня, як той момент, коли Росія отримала так званий "ефективний контроль" над цими територіями.

11 травня це дата, яку Європейський суд зміг для себе поставити, коли так звані ЛДНР, які повністю підтримувалися і контролювалися Російською Федерацією, провели так звані "референдуми" та оголосили про "незалежність". Це не означає, що не було агресії до цього часу, і це також не означає, що інший період випадає. В тому ж реченні, де суд вказує про 11 травня, він також зазначає, що Україною було доведено, що російські військові були присутні на цих територіях, які були також окупованим, щонайменше, у квітні 2014 року, 
– пояснює уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

• Європейський суд просто встановив 11 травня, як точку відліку, після якої всі дії російських військових та їхніх маріонеток починають підпадати під юрисдикцію Росії.
• При цьому саме "широкомасштабне розгортання російських військ", згідно з висновком ЄСПЛ, відбулося не пізніше серпня 2014 року. Суд постановив, що держава-відповідач, тобто Росія, "мала значний вплив на воєнну стратегію сепаратистів", а також надавала їм зброю та інше військове обладнання, політичну та економічну підтримку, щонайменше до 26 січня 2022 року.

Міждержавних скарг, які подавала Україна проти Росії, починаючи з 11 травна, а також звернень окремих громадян до ЄСПЛ було дуже багато. Коли справа буде доведена до логічного кінця, відповідати за усі злочини на цих територіях в першу чергу будуть не псевдоуряди якихось незрозумілих республік, а саме Кремль та держава Російська Федерація.

Скарги України на порушення прав людини визнали прийнятними

Окремою перемогою в цій справі, вважається саме схвалення скарг України про численні порушення прав людини з боку Росії та її маріонеток на цих територіях. Мовиться про катування та нелюдське поводження, примусову працю, викрадення людей, незаконні арешти, зазіхання на свободу вираження поглядів, а також порушення права на освіту, прав власності та вільні вибори.

По всіх цих пунктах Україна збирала потужну доказову базу та ще з 2014 року передавала її на розгляд у ЄСПЛ. До цього вже бували окремі процеси, коли було доведено конкретне порушення з боку окупантів. Втім, цього разу суд встановив, що з боку Росії існує ціла "адміністративна практика" з систематичних та тривалих порушень Європейської конвенції з прав людини.

Мова йде не про якісь там конкретні випадки, що от суд розглянув, наприклад, один факт викрадення людини в травні, ще один факт, умовно, вбивства в серпні. Якщо говорити саме про адміністративну практику, то мовиться про те, що там ціла система одних і тих самих, подібних, повторюваних порушень прав людини, злочинів, і що вони підпадають під відповідальність Російської Федерації. Це теж немалозначний факт, не тільки для ЄСПЛ, але й для інших юридичних механізмів. Чи це б йшла мова про національні суди, чи про інші міжнародні суди та майданчики, які Україна використовує окрім ЄСПЛ, 
– наголошує Маргарита Сокоренко.

Водночас таке рішення ЄСПЛ є дуже потужним аргументом і на політичному рівні. Відтепер, під час спілкування з міжнародними партнерами України, до уваги будуть прийматися не лише слова представників нашої держави та ті докази, які вони могли надати як приклади злочинних дій Росії проти України тут і зараз. Тепер такі звинувачення матимуть глибоке юридичне підґрунтя. Втім, поки що ЄСПЛ не встановив факти цих порушень як "остаточно доведені", хоча проміжне рішення суду все одно має достатню вагу, особливо для інших проваджень України проти Росії, як по злочинах геноциду, так і по визнанню Росії державою спонсором тероризму.

Великим плюсом для інших проваджень є те, що суд дійсно визнав прийнятними, тобто простими словами, що є всі підстави говорити, що є відповідальність Росії за ці порушення прав людини. Воно матиме свій вплив, опосередкований, і на інші провадження. При цьому, ЄСПЛ не розглядає злочини геноциду, але треба розуміти, що ті порушення прав людини, з якими працює Європейський суд є також складовими злочину геноциду. Відповідно, висновки ЄСПЛ і рішення, які він приймає у тих справах, які розглядає, вони так само матимуть вплив для тих проваджень, де розглядається питання злочину геноциду і тих питань, які пов’язані з тероризмом,
– Маргарита Сокоренко.

Команда України в ЄСПЛ здобула перемогу / фото з фейсбук-сторінки Маргарити Сокоренко

Зверніть увагу! Нідерланди приєдналися до справи Україна проти Росії та допомогли нам з доказами, які спеціальна слідча група збирала для справи по збиттю малазійського Boeing MH-17 у небі над Донбасом. По справі MH-17 Окружний суд в Гаазі вже виніс вирок, де визнав винними у катастрофі трьох росіян та одного українця.

При цьому, причетними до збиття літака визнали й кадрового офіцера російського ГУР Ігоря Стрєлкова-Гіркіна, що вчергове доводить використання Росією своїх військових офіцерів у конфлікті на сході України. Але при цьому не лише Україна виграла від приєднання Нідерландів до справи проти Росії. Це було рішення, однаково вигідне усім сторонам.

За словами уповноваженої в справах ЄСПЛ, Нідерландам не треба було проходити тривалий розгляд прийнятності, який ми проходили з 2014 року. Бо з того часу основну частину доказів та аргументів Україна вже подала, тобто ті, які мали значення для розгляду позову Нідерландів по прийнятності. Україна ж, зі своєї сторони, отримала від Нідерландів ті докази, які вони подавали у своїй частині саме по розслідуванню збиття літака, і в результаті вони також дали документи до матеріалів спільної слідчої групи, що, по-перше, посилило та підтвердило наші аргументи, а по-друге, посилило українську позицію.

Україна ризикувала не отримати такого позитивного рішення ЄСПЛ

Росія, як держава, яка за 30 років від розвалу Радянського Союзу вчинила чимало злочинів проти сусідніх країн, має цілий багаж міждержавних скарг та позовів. Втім, не всі вони мають такі позитивні рішення, подекуди, росіянам вдається грати на певних промахах у роботі міжнародних судів.

До прикладу, по справі "Грузія проти Росії-2", Європейський суд взагалі відмовився розглядати період, коли Російська Федерація вела проти Грузії гарячу війну 2008 року. Мотивували це тим, що збирати докази під час активних бойових дій вкрай складно, отже й довести хто саме винний у тому чи іншому злочині практично неможливо.

Україна також могла зіткнутися з такою проблемою, однак нашим представникам вдалося довести суду, що оминати обстріли цивільних об'єктів, у який період вони б не відбувалися, фактично суперечить винесенню справедливого рішення.

У нас дійсно є частина міждержавної справи, що стосувалася обстрілів Росією цивільних об’єктів, і Європейський суд не відхилив цю частину скарг. Він вказав, що враховуючи обставини, це питання потребує тривалого вивчення доказової бази, яка буде надаватися Україною, тобто з урахуванням того, що ми вже подавали. Ми доволі сильну доказову базу подали у цій частині скарги, щоб пояснити суду, що поки одна держава обстрілює іншу, не можна взяти і вилучити цю ситуацію з правового регулювання. Це також посприяло тому, що Європейський суд не відхилив автоматичну наші скарги після рішення по справі "Грузія проти Росії-2", а вказав, що треба ще додатково дослідити докази і конкретні обставини, про які ми будемо розповідати далі,
– Маргарита Скоренко.

Росія намагалася звинуватити Україну у власних злочинах

Розгляд справи "Україна проти Росії" тривав з 2014 року. Росія, як держава-відповідач, мала власні аргументи та бачення усіх подій на Донбасі. В цілому, позиція Росії ідеально корелюється з їхньою пропагандистською мантрою, яку вони просувають роками. Весь цей час Росія намагалася звинуватити Україну у всіх злочинах, які вона сама вчиняла на Донбасі.

Тобто росіяни намагалися довести суду, що "їхніх військових там взагалі немає, а в Україні тим часом розгорілася громадянська війна". Будь-яка підтримка місцевих колаборантів зброєю, звісно ж, заперечувалася. Натомість Росія стверджувала, що "ЗСУ на Донбасі воюють проти мирного населення, яке не погоджується з політикою Києва". Зрештою, саме ці тези роками повторювала російська пропаганда, а також проросійські політики та їхні посіпаки в Україні.

Вони брали участь, вони надавали свою позицію, вони, звісно ж, заперечували все, що подавала Україна та Нідерланди. Загалом, їхня загальна позиція полягала в тому, що справа політична і, що це спосіб перекласти на Росію злочини, які нібито вчиняють Збройні сили України, які воюють проти мирного населення. Вони до останнього повторювали свої тези про "громадянську війну",
– нагадує Маргарита Сокоренко.

Втім, після проміжного рішення ЄСПЛ, яке, швидше за все, не зміниться й після розгляду справи по суті, тривала російська брехня втратила будь-яку актуальність. І навіть причини так званої "спеціальної військовою операції", яку Путін оголосив 24 лютого, теж не мають жодного сенсу, адже якщо хтось і винен у "геноциді жителів Донбасу" то саме Росія, яка й розпалила конфлікт, тепер вже офіційно.

Зверніть увагу!  Російську Федерацію вигнали з Ради Європи, тобто "Конвенція про права людини" на неї більше не поширюється. Разом з тим, навіть якби цього не сталося, зміни в російську Конституцію, які провів Кремль напередодні війни, мають також окремий пункт про те, що рішення міжнародних судів більше не є вагомими для Росії, отже виконувати їх вона, скоріш за все, не буде.

Чи зможуть українці врешті отримати компенсації від Росії?

Агресія Росія, починаючи з 2014 року спричинила втрати не лише для України, як держави, а також і для українських громадян. Хтось втратив близьких, хтось майно або свій бізнес. Остаточне рішення ЄСПЛ встановить, що саме на Російській Федерації лежить провина у цих злочинах, тож особисті скарги людей та питання компенсацій стають дедалі актуальнішим.

Водночас не варто розраховувати, що Росія взагалі братиме до уваги рішення ЄСПЛ, адже воно є рекомендаційним, тобто не обов'язковим для виконання. Звісно, можна уявити, що в Росії зміниться влада, яка зрештою сама буде готова піти на виплату компенсацій постраждалим. Втім, такий варіант є дуже оптимістичним, а насправді Росія продовжить розповідати, що рішення Європейського суду є політично мотивованим, а отже виконувати його вона не буде. Однак, подавати позови на компенсації українцям треба обов'язково, вважають представники України в ЄСПЛ.

Люди не лише можуть це робити, вони повинні це робити. Я б так це сформулювала. Всі розуміють, що сподіватися на те, що Росія сама візьме та виконає рішення Європейського суду, сильно не варто. Ми працюємо паралельно та створюємо компенсаційний механізм, який поступово буде запроваджуватися. Так само, в його роботі, будуть мати значення й рішення Європейського суду з прав людини,
– Маргарита Скоренко.

Попри те, що рішення ЄСПЛ не обов'язкові до виконання, вони все ж мають велике значення для загального уявлення світу про Росію, як державу, яка вчиняє невмотивовану агресію. Прямо зараз уряди в ЄС та США розглядають питання про долю конфіскованих російських активів, які мають піти на відшкодування збитків, які Російська Федерація нанесла Україні та її громадянам.

Подібні рішення, як от в ЄСПЛ є лише однією з частин загальних зусиль із притягнення Росії до відповідальності за свої злочини. Світ усвідомлює, що Російська Федерація, принаймні, у сьогоднішньому її вигляді, ніколи сама не піде на компенсацію всіх збитків, отже напрацьовуються спеціальні юридичні механізми, які б дозволили змусити Росію здійснювати ці виплати, не зважаючи на думку її політичного керівництва.

Україна сьогодні здобуває перемогу над Росією не лише на полі бою, а також у політичній та юридичній площині. Покарання для Російської Федерації та тих людей, які приймали злочинні рішення проти України та її громадян, є лише питанням часу, а такі рішення ЄСПЛ, є лише черговим кроком до повного відновлення справедливості.