Росіяни скаржаться, що командири з тилів відправляють у бій вже розбиті підрозділи

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, на деяких напрямках штаби батальйонів та армій загарбницьких військ перебувають на значній віддаленості від підрозділів. Через це полковники та генерали російські війська "живуть відірваними від реалій".

Дивіться також Замість поранених везли майно українців: росіяни залишили на полі бою тисячі поранених солдатів

Особовий склад загарбників цілком розуміє важкість всієї ситуації, але офіцери на місцях вперто женуть у бій навіть розбиті та небоєздатні угруповання.

"Новгородських роз**али "Точкою"

• У розмовах між собою російські військові дедалі частіше висловлюють критичні думки на адресу Путіна, Шойгу та інших високопосадовців, які розв'язали війну в Україні.
• Росіяни скаржаться на те, що жителі Донеччини та Луганщини зовсім не хочуть воювати за "звільнення", а на територіях, куди загарбники змогли посунутися, їх зустрічають не з квітами, а з прокльонами.
• Однією з найбільш обговорюваних подій серед окупантів цього тижня є удар ракетними військами ЗСУ по позиціях росіян з Великого Новгорода. Як кажуть очевидці, їх "роз**али "Точкою".
• Оскільки прильот стався у місці дислокації нелюдів, звідки мав відбутися наступ, командуванню довелося віддати наказ іншим підрозділам збирати розшматовані тіла товаришів по службі, адже "м'ясо нівелює бойовий дух".
• Скільки точно новгородських вояк полягло, ніхто з особового складу підрахувати так і не зміг, оскільки "зібрати з пазлу людину на місці ніхто не міг".
• У штабі армії, до якої відносився знищений підрозділ, звітувати про втрати не стали. Вище командування, ймовірно, досі вважає, що ця батальйонно-тактична група досі може йти у бій.

З 70 залишилося 15, але у прорив довелося йти

Через кілька днів після накриття путінських вояк "Точкою У", на їхньому місці вже перебувала інша група окупантів, яку також добряче пошматували українські артилеристи. Ще до наступу з роти у 120 осіб залишилося 70, проте командири наказали залишкам висуватися на штурм позицій ЗСУ. Бій був недовгим, але успішним для захисників України – назад на позиції повернулося лише 15 загарбників. З поля бою ані поранених, ані загиблих ніхто не виносив. Деякі "трьохсоті" потім доповзли до своїх без рук та ніг, але жодного з них врятувати не змогли. Офіцери на місцях, сказали, що за "волю до життя" сім'ї цих загиблих, "ймовірно, нагородять компенсацією" та наказали відправити тіла до Росії. Всі інші "двохсоті" значаться зниклими безвісти.

Після настільки серйозних для підрозділу втрат молодший офіцерський склад намагався достукатись до штабу з проханням або провести ротацію, або поповнити роту людьми. Відповідь була короткою: "Завтра у бій, треба взяти позиції ворога. Дезертирів розстріляють".

Наступного ж дня лейтенанти погнали залишки роти у безглуздий прорив. Самі ж при цьому залишися, але сказали, що ті, хто хоча б спробує зайняти позиції ЗСУ, будуть представлені до нагороди та відведені до тилу. Вижило всього троє.

Лише після настільки серйозного знищення роти у штабі армії відреагували. Загарбників перекинули ближче до тилу, де дозволили відпочити тиждень. Їм обіцяють, що скоро війна скінчиться, але до того їм доведеться йти у бій в складі інших батальйонно-тактичних груп.

Після таких "пригод" ніхто з тих, хто досі залишився живим, у своє повернення додому не вірить. Хіба що у цинковій труні, якщо зможуть доповзти до своїх після поранення.