Безпечніше взагалі не стріляти: після обслуговування у росіян стаються проблеми з артилерією

За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, хоч Росія постійно самостійно виготовляла свою артилерію та міномети і робила це виключно з вітчизняних комплектуючих, її інженери виявилися не здатними адекватно обслуговувати весь той парк техніки, який перекинули на українські фронти. Почастішали випадки, коли використання гаубиць чи мінометів після обслуговування або ремонту призводили до детонації снаряда ще до запуску.

Дивіться також Непридатних нема: росіяни погнали у наступ на Авдіївку та Мар'їнку окупантів з ампутаціями

Внаслідок таких інцидентів російські війська зазнають достатньо серйозних втрат як загиблими, так і пораненими. Причому стан "трьохсотих" зазвичай медики оцінюють як важкий, а найчастіше такі загарбники стають недієздатними та потребують догляду й соцвиплат, що зовсім не зручно їх державі.

На заводах не можуть гарантувати якість

• Як стверджують в українських спецслужбах, російські окупаційні війська страждають не тільки від обмежень на використання снарядів на багатьох напрямках, але й від критичної не точності артилерії та мінометів.
• Навіть ті загарбники-фахівці, які вважаються дуже кваліфікованими кадрами, під час роботи зі зброєю, що не була вчасно обслужена, не здатні гарантувати навіть влучання міни чи снарядів на площі 100 квадратних метрів.
• Зокрема, й через це окупанти під час всіх своїх війн воліли методично знищувати артилерією кожен клаптик землі, а не намагалися завдавати точкові удари по певних позиціях.
• Крім того, тактика вогневого валу була завжди популярна серед російських генералів, бо забезпечувала їм майже гарантовану перемогу над слабкими опонентами. Адже Росія ніколи не переймалася проблемами супутніх втрат серед цивільних, а навіть геть непідготовлений строковик міг просто здійснювати постріл за пострілом у напрямку ворожих позицій.
• То ж Кремль під час кожної війни просто брав певну кількість гаубиць чи САУ, казав своїм "Ванькам", що банк снарядів нелімітований, та в такий спосіб здобував перемоги. Так росіяни діяли у Чечні, Грузії, на Донбасі у 2014-му році, а також по всіх українських фронтах у 2023.

Втім, у випадку з повномасштабним наступом на нашу державу путінська тактика не призвела до якихось стратегічних перемог. Звісно, кремлівські злочинці мають тотальну перевагу у кількості артилерії та снарядів, а про наближення до якогось паритету наразі навіть не йдеться, але щоб просуватися не на рівні окремих сіл і маленьких міст, росіянам потрібно у сотні раз більше запасів зброї, ніж вони мають.

Річ у тім, що після певної кількості пострілів будь-яка зброя потребує технічного обслуговування, заміни ствола чи інших компонентів. При цьому у полях виконати деякі види робіт просто неможливо. При цьому ганяти танки, САУ та інші види техніки на заводи для їх відновлення чи ремонту росіянам взагалі не вигідно та не зручно, адже це довго й дорого. То ж аби не посилювати навантаження на і без того проблемну логістику, у Москві вирішили посилити роботи ремонтних баз на територіях Донеччини та Луганщини, а також у прикордонних з Україною областях Росії. А щоб обслуговування відбувалося хоч більш-менш адекватно, туди притягнули фахівців із заводів-виробників. Наприклад, інженери Уралтрансмашу постійно катаються поблизу з лінією фронту для проведення ТО різноманітних самохідних гаубиць "Мста", "Акацій" та мінометів "Тюльпан", а Д-30 обслуговують спеціалісти з Пермі та Єкатеринбургу.

Однак фактично з початку повномасштабного вторгнення російське командування раптом зрозуміло, що чи то значно знизилася якість запчастин та витратних матеріалів, чи серед працівників заводів-виробників засіли диверсанти, але після ремонтів вироби нерідко не здатні ефективно стріляти. Наприклад, у січні після проведення польового ТО "Тюльпанів" випущені з них міни полетіли зовсім не за запланованими координатами, а вгатили прямісінько в окоп окупантів. Розібратися, що сталося з точністю самохідного міномета, досі ніхто не зміг. Однак, звісно, загарбники його застосовують без якихось обмежень.

Аналогічна ситуація відбулася нещодавно з низкою Д-30 після заміни стволів на нові. Дві гаубиці розірвалися буквально під час першого ж пострілу після ремонту. Тоді російське командування почало про щось здогадуватись та призначило проведення службової перевірки, яка показала, що проблема є дуже розповсюдженою та має масовий характер буквально на всіх ділянках фронту.

Нові снаряди сумнівної якості

Через що саме артилерія та міномети окупантів почали масово виходити з ладу після ремонту, невідомо. Але ж подекуди російським солдатам варто ігнорувати накази командирів та не стріляти, аби лише залишитися в живих. Адже детонація снарядів у стволах артилерії – вкрай неприємна річ, а якщо на заводах присутній систематичний брак, використання артилерії для окупантів стає грою у російську рулетку.

Зверніть увагу США можуть притиснути Китай: чи дійсно Пекін готовий постачати зброю Росії

Тому якщо командування загарбників не зможе взяти ситуацію під контроль, із кожним місяцем вони втрачатимуть дедалі більше озброєння, а вже влітку окупаційні війська відчуватимуть дуже серйозний брак снарядів та самої артилерії.

Однак російські солдати наразі ще й скаржаться на вкрай погану якість нових снарядів, які привозять на передову. Боєприпаси, які наразі виготовляють у Росії, дуже часто не детонують.

При цьому загальна здатність російського виробництва є значно меншою, аби перекрити потреби окупантів для підтримання вогневого валу на всіх напрямках, які цікавлять Путіна. Загарбники банально не зможуть виготовляти стільки боєприпасів та вчасно ремонтувати виведену з ладу техніку, як би цього не хотілося генералам.

То ж цілком зрозуміло, що від цього загарбницька армія не стає менш небезпечною, але сам факт її деградації так чи інакше суттєво зменшує шанси Кремля на проведення будь-якої стратегічної операції. Особливо з урахуванням того, що Сили оборони України при цьому так чи інакше отримують західні зразки озброєння та лише зміцнюють свою вогневу міць. При цьому, якщо партнери знайдуть можливість забезпечити наших захисників снарядами у потрібній кількості, ситуація на полі бою може докорінно змінитися.