Як не "профуксити" енергетичну незалежність України

23 сентября 2018, 15:00

Щороку Україна платить іншим країнам кілька мільярдів доларів за газ лише тому, що українські посадовці за всі роки незалежності не спромоглися налагодити цивілізовану систему залучення інвестицій у видобуток газу в своїй країні.

"Концепція розвитку газовидобувної галузі", "Енергетична стратегія України на період до 2035 року", "Відкритий Уряд" та "Прозорість видобувної галузі" – красиві слова, прекрасні ідеї: уряд Володимира Гройсмана сповна годує ними політиків і експертів, що аналізують стан справ з видобутком газу в Україні.

Що ж маємо в реальності? Зрив виконання "Концепції 20/20" про нарощення видобутку державною компанією "Укргазвидобування". Регулярна критика з боку Асоціації газовидобувників за відсутність прозорості при наданні надр у користування та зарегульованість процесу видобутку.

Які наслідки пробуксовки з видобутком газу в Україні? Фахівцям це очевидно. Перший наслідок. Низький рівень видобутку веде до дефіциту газу на внутрішньому ринку України. Дефіцит – це завжди високі ціни. Дорогий газ – це додаткові гроші, витягнуті з кишень людей напряму або через зростання вартості товарів і послуг. Другий наслідок. Те, чого не вистачає в країні, ми вимушені імпортувати.

Якби не такі колосальні валютні витрати, міжнародні резерви НБУ сьогодні не тріщали б по швах. Україна не ходила б роками з простягнутою рукою то до Росії, то до МВФ. А була б цілком самодостатньою. Таку самодостатність якраз і гарантує енергетична незалежність. Адже запасів газу в надрах у нас ледь не найбільше в Європі! Але, як бачимо, не склалося.

А чому не склалося, покажемо на одному прикладі. Дуже характерному. За часів другого прем’єрства Януковича, у 2007-му році, всім відомий придворний "з дозволу сказати бізнесмен" Едуард Ставицький організував передачу левової частини майна підконтрольного йому на той час державної НАК "Надра України" до статутного капіталу ТОВ "Голден Деррік".

Едуард Ставицький

Проте сама НАК "Надра України" контроль над цією ТОВ не здійснювала, маючи частку лише у 33%. Натомість частку у 67% і менеджмент "Голден Дерріка" контролювали люди Януковича. Після встановлення Януковичем авторитарного правління, у 2012 році, Ставицький отримав посаду Міністра екології та природних ресурсів України, і, відповідно, контроль над системою видачі дозволів на надрокористування.

Як тоді було прийнято, реалізація адмінресурсу не примусила довго себе чекати, і того ж таки 2012 року Ставицький примудрився організувати видачу підконтрольному "Голден Дерріку" – 19 дозволів на видобування природного газу загальною площею близько двох тисяч квадратних кілометрів.

Це площа, наприклад, кількох немаленьких районів. І все це – найбільш газоносні ділянки в країні. При цьому оцініть зухвалу незграбність дій Ставицького, яку можна пояснити хіба що відчуттям повної безкарності у майбутньому.

По-перше, всупереч законодавству газоносні площі передавалися без аукціону приватній структурі, де не було жодної частки безпосередньо держави. По-друге, запаси газу на цих ділянках не були належним чином доведені, тобто дозвіл можна було видати хіба що на геологічне вивчення. Але ні. Грубо порушуючи все, що тільки можливо, Ставицький організовує отримання "Голден Дерріком" спецдозволів саме на видобування газу. Нечуване нахабство! Але за Януковича це нікого не мало дивувати.

Проте за кілька років Януковича не стало. Відкрилися всі можливості для відновлення законності, порушення кримінальних справ, покарання винних, повернення награбованого Державі і швидкого та ефективного нарощування видобутку газу. Та де там.

Весною 2014-го року, відразу після Революції гідності, накази про видачу газових спецдозволів "Голден Дерріку" ніби скасовують. Але зовсім не через порушення, що мали місце під час видачі, а зовсім з інших підстав. Підстав, які вимагали додаткового рішення суду. Але про судове рішення нові очільники Геонадр якось забули. Тож їхній наказ про скасування спецдозволів "Голден Дерріку" менше, ніж за 2 роки, пройшовши всі судові інстанції, був скасований Верховним Судом України.

Акціонерна компанія "Голден Деррік"

Ми не будемо тут аналізувати, що фактично було зроблено по суті справи, починаючи з весни 2014-го року, правоохоронцями і судами для справжнього відновлення справедливості. Цей аналіз навряд чи буде надихаючим.

Просто звернемо увагу на дії клерків Геослужби, які більше схожі на гру в піддавки з новими власниками "Голден Дерріка". Так-так, новими власниками, адже вже через кілька місяців після Революції у ТОВки Ставицького з’являються нові власники – структури російського бізнесмена Павла Фукса.

Тож суди про незаконність позбавлення спецдозволів "Голден Деррік" виграв. Але от біда – справа набула певного розголосу. І документів, що закріплюють можливість почати геологічні роботи, людям Ставицького не видавали. Але немає нічого неможливого в Україні, якщо ти знаєш, як і на чому під’їхати до шановних людей. У травні 2017-го року виконуючим обов’язки голови Державної служби геології та надр Кабмін призначив Олега Кирилюка. І для "Голден Дерріка" настають золоті часи.

Всього за три місяці новий керівник Геонадр спочатку видає компанії росіянина Фукса 16 спеціальних дозволів на найцінніші українські газоносні надра. Ще через кілька місяців переоформлює всі раніше видані "Голден Дерріку" спеціальні дозволи у зв’язку зі зміною назви ТОВки на "Іст Юроуп Петролеум".

Повторюю по буквах: український орган влади спокійно і дуже оперативно оформлює для структури з російськими бенефіціарами дозволи на стратегічні газоносні надра, видані у свій час владою Януковича з грубими порушеннями. На ділянки, де, відзначу, за шість років так і не розпочалися жодні геологічні роботи, не кажучи вже про видобуток, що само по собі є підставою для негайного ініціювання позбавлення спецдозволів.

Як це можливо, запитаєте ви? А якщо я ще додам, що у квітні 2018-го року Кабмін Гройсмана дозволив передавати дозволи на надрокористування від однієї приватної структури до іншої, тобто фактично кидати кінці в воду, щоб ніхто ні до чого не докопався? А ще наприкінці серпня п’ять ділянок "Іст Юроуп Петролеум" Геонадра просто так взяли і збільшили на 50% кожен, без проведення аукціону, без жодних геологічних досліджень і адекватних обгрунтувань.

Володимир Гройсман

У мене тільки одне пояснення. Керманичі Держгеонадр втратили останні крихти совісті і страху. Тим більше, що принаймні публічно Прем’єр озвучує досить правильні позиці. На засіданні Уряду 26 липня поточного року було озвучено: "Тому завдання наше абсолютно чітке – дати можливості на основі аукціонів прозорих приходити українському бізнесу, світовому бізнесу добувати український газ, щоб ми відмовилися взагалі від імпорту".

Сподіваємося, ще не пізно виправити ситуацію і позбавитись від людей в Держгеонадрах, що всіляко допомагають російському бізнесу утримувати кращі українські газові родовища. Навіть не заробляти на українському газі, не видобувати його, а просто – утримувати. В той час як, ціна газу в Україні зростає, а золотовалютні резерви Нацбанку тануть, як лід.

Не дивно, що, беручи приклад зі своїх Київських старших товаришів, зробити Фуксу царський подарунок вирішили і депутати Полтавської та Харківської обласних рад.

Кілька тижнів тому обласні депутати погодили фірмам-пустишкам, пов’язаним з Фуксом, значну кількість вже нових спеціальних дозволів. Але це зовсім інша історія. Історія, хепі-енд у якій залежить від активної позиції кожного з нас – тих, хто споживає український газ. Тих, хто розуміє, що без енергетичної незалежності не буде незалежної України.