"Руда зірвалася": Китай і COVID-19 стали причиною різкого падіння вартості руди у світі
Джерело:
МінпромВиробники залізорудної сировини знову наступають на ті ж граблі, як це було від середини 2014 року до середини 2020 року.
Як зазначає видання Мінпром, ринок ЗРС виявився банально перегрітий під впливом так званої постпандемічної ейфорії. Економіки країн-виробників сталі почали відновлюватися після шоку, завданого COVID-19, хоча іноді з надмірним ентузіазмом. Це стало джерелом стрімкого зростання попиту на сировину і аналогічне зростання цін.
ЗМІ впевнене, що бізнес повертається в більш прагматичні рамки. Він уже ні разу не готовий платити 200 доларів за тонну руди. І навіть 100 віддає неохоче. Подібні тенденції проявляються і на інших сировинних ринках – брухту, чавуну, а також напівфабрикатів і прокату. "Просто там котирування не підіймалися на настільки захмарні рівні, тому і відкат плавніший", – вважає видання.
Вже зараз ціни на руду (62% Fe) впали на світових майданчиках нижче позначки 100 дол. / тонну, лише за місяць втративши майже 100 доларів вартості.
Причому, як представники ГМК, так і аналітики, зі скорботними особами констатують, що це ще не дно. Як і в ситуації з неймовірним підйомом цін, ключовий вплив на динаміку здійснює Китай, який споживає сьогодні близько 62% всього ЗРС, що надходить на глобальний ринок,
– пише Мінпром .
Уряд все ще жорстко регулює китайську металургійну промисловість. Тому не дивно, що сьогодні влада в Пекіні дала ряду підприємств наказ знизити обсяги виробництва, щоб зменшити шкідливі викиди. Як результат таких обмежень – серпневе виробництво сталі в Китаї впало до мінімального рівня за 17 останніх місяців і продовжило знижуватися у вересні. Попри це запаси залізної руди на складах 45 провідних китайських портів продовжують рости.
Зауважимо, що зараз виникли і додаткові фактори, що негативно впливають на попит на ЗРС в Китаї. Автомобільна промисловість КНР, яка формує понад 20% внутрішнього попиту на сталеву продукцію, почала уповільнювати своє виробництво. Зниження продажів нерухомості вже спостерігається у мегаполісах Китаю (Пекін, Гуанчжоу, Гонконг та ін.). Така тенденція вказує на ризики майбутнього скорочення обсягів будівництва в країні, а відповідно і споживання сталі.