Між двох вогнів: як НАТО заявив про загрозу Китаю, але зберіг простір для маневру

Якщо Китай назвали викликом, то от Росію в комюніке НАТО названо відвертою загрозою країнам Альянсу. Ба більше, в НАТО розробили детальні плани дій на випадок нападу Росії. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій підбиває підсумки саміту НАТО крізь призму Китаю та Росії.

Дивіться також Немало-небагато: що насправді Україна отримала від саміту НАТО у Вільнюсі

Країни Азійсько-Тихоокеанського регіону вбачають у Китаї небезпеку

Пекін доволі критично відреагував на звинувачення, висунуті НАТО, про те, що Китай кидає виклик інтересам і безпеці Альянсу. Китай виступив проти будь-яких спроб військового блоку розширити свій вплив на Азійсько-Тихоокеанський регіон.

Слід пояснити, що на саміті НАТО були присутні чотири лідери країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Зокрема, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда, президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі та прем'єр-міністр Нової Зеландії Кріс Гіпкінс.

Усі чотири країни висловили думку, що те, що сталося в Україні, не може статися в Тихоокеанському регіоні. Тобто, всі чотири лідери відверто натякають, що вони ладні об'єднуватися із Заходом, адже вбачають у Китаї небезпеку.

Китай доклався до того, аби така думка була присутня. Адже мова не лише про Тайвань, а, наприклад, і про економічний тиск на Австралію, як це було у 2020 році.

Як каже генсек НАТО Єнс Столтенберг, автократичні країни, включно з Китаєм, дивляться на дії Росії в Україні та зважують витрати і вигоди від наступальних дій.

У перший день саміту у НАТО чітко наголосили на цих побоюваннях, кілька разів, згадавши Китай у жорсткому комюніке, в якому йдеться про те, що заявлені Пекіном амбіції містять "системні виклики" для "євроатлантичної безпеки".

Отже, лідери країн Азійсько-Тихоокеанського регіону прагнуть активнішої участі в діяльності Альянсу, однак єдиної думки про те, яку роль НАТО має відігравати в Тихоокеанському регіоні, немає. І Китай за це також чіпляється.

Європа не поспішає розривати відносини з Китаєм

Китаю в Європі підіграє лідер Франції Еммануель Макрон. На саміті НАТО планували оголосити про відкриття офісу зв'язку в Японії для тісного спілкування зі своїми тихоокеанськими партнерами.

Однак президент Франції виступив проти такого плану і поінформував генерального секретаря про свою незгоду. Позиція Франції пояснюється тим, що НАТО – це північноамериканський і європейський, а не глобальний альянс. Тож, у підсумку це питання навіть офіційно не порушувалося на саміті.

Вже після саміту місія Китаю в Європі заявила, що зміст комюніке, пов'язаний з КНР, ігнорує основні факти, спотворює позицію та політику Пекіна та навмисно дискредитує Китай. А отже Китай рішуче виступає проти та відкидає всі звинувачення.

Хоча в НАТО спробували заспокоїти Пекін. Генеральний секретар заявив на саміті, що хоча Китай не є "суперником" НАТО, він своєю "примусовою поведінкою" все більше кидає виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах. Але, виклик і загроза – це все ж різні речі.

Показово, що НАТО жодного разу не згадало про Тайвань у своєму комюніке. Отже, Європа не поспішає розривати відносини з Китаєм, хоча і визнає позицію США про Китай, як головний виклик.

Пекін погрожує, якщо НАТО розшириться до Азійсько-Тихоокеанського регіону

Втім, Китай все одно не відступається. У травні прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда заявляв, що його країна не планує ставати членом НАТО, але Альянс міг би відкрити офіс у Токіо для сприяння консультаціям у регіоні.

Китайська місія одразу заявила, що Пекін рішуче виступає проти "руху НАТО на схід до Азійсько-Тихоокеанського регіону" і попередила, що будь-які дії, що загрожують правам Пекіна, зустрінуть "рішучу відповідь".

Також у Пекіні додали, що війни та конфлікти за участю країн НАТО свідчать про те, що це саме НАТО є "серйозним викликом" глобальному миру та стабільності.

Окремо у комюніке, виданому у межах Вільнюського саміту НАТО, Альянс також зазначив, що Китай прагне контролювати ключові технологічні та промислові сектори, критичну інфраструктуру, а також стратегічні матеріали та ланцюги поставок, і що Пекін використовував свої економічні важелі для створення стратегічних залежностей і посилення свого впливу.

США та Китай повертаються до "нормального темпу дипломатії"

Втім, попри всі голосні заяви, США продовжують шукати діалогу з Китаєм. Сьогодні держсекретар США Ентоні Блінкен зустрічається з високопоставленим китайським дипломатом Ван Ї.

Їхні переговори на полях зустрічі міністрів закордонних справ АСЕАН у Джакарті відбулася менш ніж через місяць після того, як вони зустрілися в Пекіні, провівши те, що американський дипломат назвав "відвертою та конструктивною" розмовою.

Отже, певні результати відновлення діалогу є. І вже адміністрація Байдена вважає, що США та Китай "повертаються до нормального темпу дипломатії".

За останній місяць після візиту Блінкена Пекін відвідала міністр фінансів США Джанет Єллен, а вже найближчими днями відвідає посланник з кліматичних питань США Джон Керрі.

Ба більше, сьогодні видання Reuters повідомляє, що 12 липня посол Китаю в Сполучених Штатах провів рідкісну зустріч з високопоставленим представником оборони США з питань Азії прямо в Пентагоні.

Це дивовижно, адже в останні місяці Китай взагалі відмовляється вести діалог між американськими та китайськими військовими. У короткій заяві Пентагону йдеться, що посол Китаю Се Фен обговорив оборонні відносини та "ряд питань міжнародної та регіональної безпеки" під час переговорів з Елі Ратнером, помічником міністра оборони США.

Тобто такий діалог є принаймні свідченням того, що Китай не закрився від США повністю.

Як НАТО планує обороняти у разі нападу Росії

Щодо Росії, то НАТО й США не були такі обережні. Зокрема, в комюніке саміту чітко вказано, що Росія є саме загрозою безпеці Європи.

Ба більше, Столтенберг офіційно повідомив, що Альянс розробив плани з оборони в разі нападу Росії. Опис плану зайняв 4400 сторінок.

За словами Столтенберга, напрацьований документ є "найбільшим оборонним планом після закінчення “Холодної війни". У ньому виділено декілька основних пунктів. Зокрема верховний головнокомандувач НАТО в Європі в разі загрози з боку Росії зможе ухвалювати частину рішень без консультацій зі структурами Альянсу для оперативного реагування.

Окрім того, у Європі буде збільшено сили підвищеної бойової готовності до 300 тисяч солдатів і офіцерів. Також країни "східного флангу" підтримають бойові групи союзників по Альянсу: німецькі солдати захистять Литву; канадські – Латвію; британці – Естонію; американці – Польщу.

Столтенберг також розповів, що наразі обговорюється створення другого штабу сухопутних сил НАТО у Вісбадені. Зауважимо, що перший знаходиться в Ізмірі, Туреччина. А ось найважливішим логістичним вузлом буде Німеччина.

Також буде вжито додаткові заходи забезпечення захисту трубопроводів та інших комунікацій від можливих російських диверсій. У плані вказано, що інвестиції членів Альянсу в оборону повинні становити не менше 2% від ВВП країни.

Для захисту НАТО займеться розширенням підрозділів із важким озброєнням, здатних витримати запеклі бої, а також посилить системи ППО, збільшить запаси далекобійної артилерії і ракет.

Путін зібрався у Пекін

На тлі цього прессекретар російського диктатора Дмітрій Пєсков заявляє, що Путін планує відвідати Пекін у жовтні цього року для участі у форумі "Один пояс – один шлях".

За його словами, ця поїздка перебуває на порядку денному. Зокрема, зі слів Пєскова, Путін планує обговорити з Сі Цзіньпіном теми торговельно-економічного співробітництва та ситуації у світі в різних регіонах, які мають особливе значення для обох країн.

Тож, не виключено, що Путін буде вмовляти Сі допомогти йому більше у війні проти України, тим паче на тлі підсумкового комюніке НАТО.