Шаманство, релігія та армія — якими контрастами багате найколоритніше місто Ізраїлю
Єрусалим — одне із найдавніших міст світу. Через це у ньому переплелися різні культури та часи. Як зараз живе місто, у якому мирно співіснують різні цивілізації, але ніколи не припиняється війна.
П’янкий аромат спецій, овочів, фруктів та солодощів. Працівники найвідомішого в Єрусалимі ринку "Махане Ієгуда" готуються відкрити свої крамниці. Їх тут всього 250. Просто на базарі у кафе можна перехопити або випити свіжого соку. Власником однієї із таких яток є чоловік на ім’я Узі.
Йому 73 роки, народився в Ємені. Від батьків успадкував надзвичайні здібності. Тепер разом із сином продає цілющі фреші туристам. А також косметику власного виробництва. Теж натуральну.
Та головне тут не товар, а ритуал, який Узі пропонує всім туристам. Шаман обіцяє: його процедури розслаблять, позбавлять від депресії та вилікують від хвороб.
Далі ситуація повністю виходить контролю. Узі масує шию, спину, змушує натирати лице кремом, а потім вживати цілющі фреші. Серед яких і сік Ката — легкого наркотика, який в Ємені вживають 90% чоловіків. Потім гадання і благословіння.
Надалі просто посеред вулиці ми зустрічаємо юнака, який різними мовами закликає перехожих підтримати ізраїльську армію.
Армія Ізраїлю — одна з найбоєздатніших в світі. Утім і тут розуміють, наскільки важливо підтримувати солдатів. Для цього ізраїльтяни створили громадські організації, які допомагають воякам.
Отакі набори із речами першої необхідності. Тут все, що треба у полі: теплі шкарпетки, переносний зарядний пристрій, дезодорант, лосьйон. Ми їм це все віддаємо. Чому саме це? Тому, що ми в них питали, що їм потрібно, і так укомплектували ці набори,
— розповіла громадська активістка Міріам.
Але основна підтримка для військових це не речі. Воякам пропонують програми соціальної підтримки під час служби та адаптації після.
Ми наприклад влаштовуємо для них барбекю. Не те, щоб вони цього потребували, але так вони будуть гарно почуватися. Ми робимо щось приємне для солдатів, даруємо їм відчуття, що ми всі — єдине ціле. Що не лише вони турбуються про нас, але й ми про них,
— пояснила Міріам.
Активісти не просто збирають гроші, а міняють їх на сувеніри. Вони представлені в спеціальних крамничках. Так, розповідає Міріам, вони дякують людям за підтримку армії, а також заохочують їх давати більше грошей.
Далі рушили до старовинної частини міста. Вірменський квартал: тут не скрізь пройдеш просто так. Адже його більша частина — це монастир. Є й крамниці.
Від розмаїття кольорів та форм розбігаються очі, але нам треба рухатись далі. Цими вузькими старовинними вуличками дві тисячі років тому ходив Ісус. Як і в ті часи, тепер тут багато крамниць. Цією дорогою ми доходимо до Храму Гробу Господнього.
У його стінах і сама гора Голгофа, на якій розіп’яли Христа. Через вівтар з отвором віряни можуть торкнутися рукою священної скелі. Тут завжди багато людей. Туристи з усього світу моляться, шукають зцілення та слухають екскурсії.
Відома Стіна Плачу — це рештки муру так званого "другого Єрусалимського храму". І ще одне улюблене місце туристів та вірян. Дехто думає, що саме стіна є святинею для євреїв. Та насправді тут вони найближче до священної храмової гори. Територія розділена на чоловічу та жіночу. Підійти до стіни плачу можна лише з покритою головою. І саме тут поміж каменів залишають аркуші із бажаннями, які обов’язково здійснюються.
Дивіться також: Як невеличке село стало місцем паломництва туристів з усієї Європи за лічені роки