Щербань, Кушнарьов, Бінусов та ще 8 депутатів, яких вбили в Україні

1 жовтня 2017, 16:00
Читать новость на русском

Резонансне вбивство у Черкасах місцевого депутата Михайла Бінусова стало не першим фізичним усуненням депутатів різного рівня в Україні за часів незалежності. 24 Канал пригадує найбільш резонансні вбивства народних обранців за час їх перебування у владних кріслах.

Євген Щербань. 3 листопада 1996 року

Першим народним депутатом, якого в Україні вбили, став Євген Щербань. Обраний від Донеччини до парламенту, на початку 1990-х років він був одним з найбагатших українців. Свої статки він заробив у час "первинного накопичення капіталу" в Україні, володіючи чималою кількістю підприємств, в тому числі мережею АЗС у Донецькій області.

Вбили депутата 3 листопада 1996 року. Разом з ним загинули його дружина, бортмеханік, авіатехнік та інспектор аеродромної митниці. Свідком розправи був син депутата Руслан Щербань, на очах якого вбили батька.

Читайте також: ТОП-7 замахів на українських політиків

Зухвалість вбивства полягала в тому, що відбулося воно на режимному об’єкті – летовищі донецького аеропорту. В цей день Євген Щербань приватним літаком Як-40 повернувся з Москви з ювілею Йосипа Кобзона. Там вже його чекали зловмисники – члени "банди Кушніра". При цьому злочин їм вдався з третьої спроби – перший раз вони не встигли в аеропорт, а другого разу Щербань не прилетів літаком, як планувалося.

Безпосередньо вбивство Щербаня скоїв громадянин Росії Вадим Болотських двома пострілами впритул, а решта людей померла внаслідок хаотичної стрілянини з автомата його напарника Геннадія Зангеліді. Болотський після рішення Луганського апеляційного суду в 2003 році та наступного розгляду скарги у Верховному суді отримав пожиттєвий термін, а Зангеліді на той момент вже не було серед живих.

Різні версії свого часу пов’язували це вбивство як з "донецьким кланом" – Віктором Януковичем та Ринатом Ахметовим, так і з "дніпропетровським" – Павлом Лазаренком та Юлією Тимошенко.

Читайте також: Партнер Щербаня: Його замовили Кучма і Лазаренко

Вадим Гетьман. 22 квітня 1998 року

Так звана "банда Кушніра" була причетна до ще одного політичного вбивства в Україні. Мова йде про Вадима Гетьмана. Його вбили ввечері 22 квітня 1998 року у вантажному ліфті будинку на Подолі, де він мешкав. Вбивця випустив у свою жертву шість куль, однак лише одна з них була смертельна. При цьому коли прибула слідчо-оперативна група, Гетьман ще був живий.

Слідчі висували різні версії вбивства Вадима Гетьмана. В більшості фігурували політичні мотиви та фінансовий інтерес. На початку 1990-х він очолював акціонерний банк "Україна", звідки згодом "пропали" 25 мільйонів доларів, був головою Нацбанку України. Окрім того, він мав доволі непрості стосунки з прем’єр-міністром Павлом Лазаренком та Леонідом Кучмою.

Підозрюваного у цьому вбивстві було затримано лише в 2002 році. Ним виявився Сергій Кулєв, член "банди Кушніра". Після довгого процесу у квітні 2003 року Луганський апеляційний суд засудив Сергія Кулєва до пожиттєвого ув'язнення з конфіскацією майна.

Читайте також: Тарас Чорновіл про українську політику, що вбиває

Варто зазначити, що на виборах 29 березня 1998 року Гетьман, який балотувався по 198 виборчому округу (Черкаська область), програв Михайлу Онофрійчуку, і в новий парламент вже не проходив. Однак до 12 травня 1998 року, коли новообрані депутати склали присягу і Верховна Рада розпочала свою роботу, Вадим Гетьман вважався народним депутатом.

Невдовзі після загибелі на знак пам'яті про Вадима Гетьмана було встановлено камінь перед входом до будівлі НБУ у Києві. Його іменем також було названо Київський національний економічний університет, де він навчався у 1950-х роках.

Олег Кухарчук. 12 серпня 1998 року

Ще одним народним депутатом, якого застрелили, був Олег Кухарчук. Однак тут історія не має кримінального підтексту. Всьому винна необережність при поводженні зі зброєю.

Вигравши вибори на 101 окрузі (Кіровоградська область) у 1998 році, народним депутатом він побув менше трьох місяців. 12 серпня його застрелила 8-літня донька. Це був нещасний випадок, коли батько дав дитині зброю. За свідченням очевидців, він думав, що пістолет ТТ не заряджений. Дівчинка навела пістолет на батька та зробила постріл. Куля попала у груди зліва і пройшла на виліт. Поранення виявилося смертельним.

Читайте також: Потрібно психологічно бути готовим до того, щоб застосовувати зброю, – заступниця Авакова

Кримінальне переслідування відносно неповнолітньої дочки Кухарчука порушено не було через її вік.

Євген Кушнарьов. 17 січня 2007 року

Смерть через необережне поводження зі зброєю спіткала ще одного народного депутата. Однак Євген Кушнарьов був достатньо знаковою особистістю – один з лідерів "Партії регіонів", який свого часу очолював як Харків, так і Харківську область. У Леоніда Кучми він навіть два роки (1996-1998 роки) був головою його президентської Адміністрації. Один з активних учасників сепаратистського з’їзду у Сєвєродонецьку 28 листопада 2004 року

Загинув же Євген Кушнарьов на полюванні. За офіційною версією, смертельний постріл (було пошкоджено печінку, нирки та підшлункову залозу) зі свого карабіна здійснив його друг Дмитро Завальний. Сталося це 16 січня 2007 року, а помер політик на наступний день у реанімації, так і не приходячи до тями.

Звинувачення Дмитру Завальному було оголошено за статтею 119 ККУ (Вбивство по необережності). Та вже 15 травня 2009 року його було амністовано.

Ярослав Федина. 2 вересня 2010 року

Окрім народних депутатів, жертвами вбивць ставали депутати і регіонального рівня. Один з них – Ярослав Федина. На момент вбивства він був головним лікарем Пустомитівської районної лікарні (Львівська область) та депутатом Пустомитівської районної ради.

Найшли Ярослава Федину вбитим на подвір’ї власного будинку поблизу Львова. Правоохоронці приїхали на повідомлення сусідів про бійку. Коли міліціонери приїхали на місце події, то виявили на тілі сліди побоїв, а руки були зв’язані скотчем. За однією з версій, Федина просто задихнувся: злочинці заклеїли йому скотчем рот, а через травму носової перетинки він не зміг дихати носом.

31 березня 2012 року співробітники УБОЗ Львівщини із залученням бійців "Сокола" затримали двох братів – Володимира та Юрія Жуків. Вони мали дуже серйозну кримінальну біографію, по кілька засудженостей і навіть у 1991 році брали участь в перестрілці з львівськими міліціонерами.

Читайте також: У будинок Садового кинули гранату: з'явилось ексклюзивне відео

31 травня 2016 року Сихівський районний суд Львова виніс вирок підозрюваним у вбивстві Ярослава Федини, засудивши їх до 8 років і 4 місяців позбавлення волі. Однак через "закон Савченко", відповідно до якого один день перебування у СІЗО зараховується за два дні у колонії, злочинці вийшли на волю у залі суду, відсидівши попередньо 4 роки і 2 місяці у СІЗО.

Адам Яхієв. 2 квітня 2011 року

2 квітня 2011 року у власному будинку знайшли тіло 56-річного Адама Яхієва. Він був депутатом обласної ради Хмельницької області від ВО "Батьківщина", членом якої він був з 2005 року.

Тіло виявили з вогнепальним пораненням у голову. Постріл зроблено в ліву скроню. На місці події знайдено кулю від пістолета 9-міліметрового калібру. Зброї не було виявлено, відтак версію самогубства відкинули одразу.

Слідчі відкрили кримінальну справу за статтею 115 (Умисне вбивство). Серед головний версій, які висували – підприємницька діяльність. Адам Яхієв був керівником ВАТ "Адамс" – одного з найбільших підприємств Хмельниччини, яке займалося виробництвом фруктових та овочевих соків, переробленням овочів та фруктів, виробництвом плодоовочевих консервів тощо. Самому Яхієву належало 70% акцій, тож останнє слово у прийнятті рішень було саме за ним. Саме 2 квітня мали відбутися збори акціонерів, саме підприємство перебувало на стадії реорганізації.

Читайте також: Журналісти, яких з нами уже немає

Ще одна з можливих причин – чималі кредити підприємства, які Адам Яхієв не мав змоги віддати.

Правоохоронці політичну версію вбивства називали малоймовірною. Навіть в часи перебування ВО "Батьківщини" при владі Адам Яхієв не був надто політично активним, у конфлікти в облраді ні з ким не вступав. Хоча Юлія Тимошенко тоді і переконувала, що на Адама Яхієва чинили тиск, щоб він перейшов у провладну на той час "Партію регіонів".

Сергій Поляков. 4 грудня 2013 року

Депутата місцевої ради Орджонікідзе Сергія Полякова вбили просто посеред вулиці. Момент вбивства навіть був зафіксований камерами відеоспостереження.

Вбивство сталося ввечері біля одного з кафе 4 грудня 2013 року. Чоловік загинув в результаті вогнепального поранення в голову. Основна версія вбивства, яку розглядали правоохоронці – фінансово-економічна діяльність Сергія Полякова, який був головою правління ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", мав декілька крамниць та кафе.

Сергій Поляков був обраний депутатом міськради від партії "Фронт змін", проте після її розпуску залишився безпартійним. Однак, тодішній керівник міської організації ВО "Батьківщина" Юлія Гончаренко розповіла, що Поляков пізніше перейшов в "Батьківщину".

Володимир Рибак. 17-19 квітня 2014 року

Одне з найтрагічніших вбивств в історії української політики. Депутат Горлівської міської ради від ВО "Батьківщина" помер від рук проросійських бойовиків на Донбасі.

Читайте також: Рибак – приклад того Донбасу, який не мовчав, – Березовець

17 квітня, після проросійського мітингу під стінами міської ради у Горлівці, Володимир Рибак намагався скинути прапор сепаратистської "ДНР" і повернути на місце прапор України. Тоді ж його викрали і живим після того його вже ніхто не бачив.

Тіло Володимира Рибака з численними слідами тортур найшли на березі річки Казенний Торець місцеві рибаки 19 квітня. Разом з ним було тіло студента Юрія Поправки. Обох загиблих втопили, коли вони були непритомні, на тілах – численні ознаки насильницької смерті.

Причетним до його вбивства є проросійські бойовики під керівництвом Ігоря Безлера та Ігоря Гіркіна.

20 лютого 2015 року Рибаку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).

Читайте також: Син убитого в "ДНР" Героя України Володимира Рибака очолив патрульну поліцію Одеси

Віталій Ващенко. 26 травня 2016 року

Від побиття невідомими помер і активіст та голова фракції "Народний контроль" у Кременецькій міській раді Віталій Ващенко. Двоє нападників очікували на нього поблизу власного подвір’я близько 22:00. Чоловіка забили битами до півсмерті. Через дві години Віталій Ващенко помер у лікарні (діагноз – "забійні рани голови, черепно-мозкова травма, політравма грудей, внутрішня кровотеча").

Поліція порушила кримінальну справу. Вбивство активіста передовсім пов’язували з громадською та політичною діяльністю потерпілого. Версію пограбування у МВС не відкидали, хоча у потерпілого залишилися при собі цінні речі та кошти.

Олег Супруненко. 7 серпня 2017 року

Резонансу цій справі додало те, що підозрюваним у вбивстві депутата Миргородської міської ради від ВО "Свобода" став депутат цієї ж ради від "Радикальної партії" Хачатрун Хачатрян.

12 липня невідомі напали на Олега Супруненка, коли він повертався з роботи вночі. Депутат отримав травми голови та численні переломи. "Свободівця" залишили в непритомному стані на узбіччі. 26 днів він перебував у реанімації, однак 7 серпня помер.

Хачатруна Хачатряна затримали. Зараз триває слідство.

Михайло Бінусов. 28 вересня 2017 року

28 вересня з автомата Калашнікова розстріляли голову Черкаської обласної організації УКРОП Михайла Бінусова. В депутата міської ради випустили близько 20 куль.

Читайте також: Михайло Бінусов: ким був депутат, якого розстріляли в Черкасах

Депутат хотів поставити свою машину в гараж і пересісти в автомобіль знайомих. Вони чекали Бінусова біля гаражів, їхній автомобіль теж пошкоджено пострілами, а самих знайомих депутата опитують як свідків.

Лише напередодні його призначили виконувачем обов'язків начальника департаменту ЖКГ Черкаської міськради, а через місяць мали призначити секретарем міської ради. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко заявив, що Бінусову відкрито погрожували.

Варто зазначити, що в цей перелік не потрапили депутати, які загинули в аваріях, в тому числі і В’ячеслав Чорновіл. Щодо народного депутата Юрія Кононенка, якого знайшли застреленим у власному кабінеті, слідство встановило, що причиною смерті стало необережне поводження зі зброєю. Окрім того, в перелік не потрапили колишні депутати, які загинули за різних обставин, в тому числі і Михайло Чечетов, Станіслав Мельник, Олександр Пеклушенко та Олег Калашніков з "Партії регіонів".