Що треба змінити на митниці та в податковій для другого траншу від ЄС: відповідь Милованова
Україна отримає 1,2 мільярда євро кредиту від Європейського союзу. 25 серпня Верховна рада на позачерговій сесії ратифікувала відповідний меморандум. Крім цього, в ЄС висунули низку умов, за яких наша держава мала б отримати другу частину допомоги. Зокрема, треба покращити управління державними фінансами. Тобто, має бути менше корупції на митниці і в податковій.
І гроші мають використовуватися більш ефективно. Про це в ефірі програми "Є питання" на 24 каналі розповів ексміністр економічного розвитку Тимофій Милованов.
До теми Україна отримає 1,2 мільярда євро кредиту від Євросоюзу: Рада ратифікувала меморандум
Також важливими умовами для отримання другої частини кредиту є належне урядування верховенства права – тобто, судова реформа.
Є покращення бізнес-клімату, і тут ми говоритимемо про незалежні інституції. Ми всі пам'ятаємо, наскільки болючим є питання "Приватбанку" і незалежного Центрального банку, – пояснив політик.
За його словами, також є багато деталей щодо секторальних реформ і державних підприємств, а також стосовно корпоративного врядування.
"Там є конкретні речі, які ми прописуємо. Наприклад, що мають бути об'єднані юридичні особи. Зараз їх є багато на митниці чи в податковій", – зауважив Тимофій Милованов.
Корпоратизація і введення наглядових рад: що це і для чого потрібно Україні
До отримання другого траншу на суму 600 мільйонів євро в Україні має також відбутися корпоратизація 10 найбільших державних підприємств
Довідка. Корпоратизація – це перетворення державних підприємств, а також закритих акціонерних товариств, понад 75% статутного капіталу яких перебуває в державній власності, у відкриті акціонерні товариства.Крім цього, на підприємствах мають з’явитися незалежні від втручання політиків і чиновників наглядові ради.
Тимофій Милованов зазначив, це пов'язано з тим, що політики, урядовці завжди хочуть мати більше влади, аби задовольнити свої політичні завдання. А також впливати на держпідприємства, аби заробляти чи виводити гроші через корупцію.
Тому прямий контроль конкретного міністра чи голови департаменту над підприємством – небезпечний. Тож щоб не було так званого телефонного права, роблять колегіальні системи, аби одна людина не могла сильно впливати на керівництво.
Звичайно, не можна скасувати директора державного підприємства чи фінансового директора. Вони мають виконувати свою роботу. Але нагляд має здійснюватися колегіально, аби не було "телефонного права",
– пояснив колишній міністр економічного розвитку.
Він зауважив, що в Україні є два колегіальні органи: Кабмін та Верховна Рада. Але вони обидва не зможуть виконувати свої функції.
"Тому що уявіть, якби Кабмін кожного разу збирався, аби приймати рішення стосовно кожного державного підприємства", – розповів він.
Тому для цього з'являються ці наглядові ради. Головна ідея полягає в тому, щоб уникнути "телефонного права". Тому що багато людей представляють інтереси і вони слідкують за підприємством.
На думку Тимофія Милованова, це точно, ніж коли один конкретний чиновник відповідатиме за фінансовий план чи все підприємство. І додав, що через це міністри, голови департаментів і політики, які мають вплив на міністрів, не дуже цим задоволені. Відтак вони намагаються з цим боротись.
Коментар Тимофія Милованова: дивіться відео