Що це було. Чому уряд за 4 роки так і не навів порядок на гральному ринку

– Якщо говорити глобально, то політика повної юридичної заборони (грального бізнесу – 24) в жодній країні світу себе не виправдала, крім тих країн, де це підкріплено релігією – ісламом або юудаїзмом. В інших країнах заборонені азартні ігри продовжують існувати, відкриваються нові заклади, у зв'язку із чим країни йдуть на їхню легалізацію. І, по суті, у Європі Україна залишилась єдиною країною, де ці азартні ігри заборонені.

Питання у тому, як в законі і в чинній нормативно-правовій базі визначено, що таке "лотерея". У нас в законі від 2012 року "Про державні лотереї" міститься таке визначення лотереї, що воно дозволяє під виглядом лотереї проводити заборонені азартні ігри. Щось на кшталт, "масова гра, у якій виграш залежить від випадковості". По суті, неможливо відмежувати від лотереї жодний інший вид азартних ігор.

– Наразі оператори державних лотерей не платять нічого за ліцензіювання свого бізнесу. Проте в проекті Міністерства фінансів очікують 2 мільярди гривень надходжень від видачі ліцензій на лотереї двом операторам: близько 200 мільйонів гривень вартує сама ліцензія і близько 800 мільйонів гривень від оплати за кожну лотерею, яка проводиться як миттєва, або через термінал самообслуговування.

– На мою думку, обсяг доходів лотерейного бізнесу точно складає не менше 1 мільярда євро на рік (тобто понад 32 мільярди гривень). За цифрами, які озвучуються міністром фінансів Олександром Данилюком, це 1 мільярд доларів. За інформацією тих осіб, які безпосередньо пов'язані з цим ринком, менше середнього один салон приносить до 200 тисяч гривень на місяць. У такому випадку ми розуміємо, що ця сума (доходів – 24) значно більша, аніж мільярд на рік. Якщо ми будемо говорити, що вони (оператори – 24) будуть платити 10% навіть своїх доходів, то від мільярда євро це мінімум 100 мільйонів євро в бюджет.

Щоб дізнатися більше – дивіться програму.