Щодня гинуть сотнями: російський офіцер скаржиться, що з полку залишилося менш як 80 людей

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, російські загарбники відчайдушно намагаються хоча б вийти на кордони Луганської області, аби під час акту "побєдобєсія" кремлівський фюрер міг похвалитися бодай чимось. Оскільки перед повномасштабним наступом новоявлений Гітлер обіцяв "визволити Донбас", історія про захоплення частини Херсонщини та Запоріжжя російське суспільство навряд задовольнить.

Дивіться також Не йти вперед, здатися в полон або вбивати своїх: як виживають на війні російські солдати

Якщо забути про пропагандистські заяви про "захоплення Маріуполя 25 лютого" та "жест доброї волі" у вигляді втечі з Чернігівщини, Київщини та Сумщини, кремлівському диктатору насправді нема чого показати населенню, яке прагне знищення України.

Кожне із заявлених завдань – провалено

Попри тисячі загиблих цивільних, а також великі втрати, яких зазнали бійці ЗСУ, прикордонники, поліцейські, нацгвардійці та тероборонці, Україна зовсім не похитнулася у військовому сенсі. Хоча росіяни завдали значних ударів по інфраструктурі, базах палива, полігонах, аеропортах і заводах, вибити авіацію, ППО та провести "демілітаризацію" Путін не зміг. Навіть досягнув протилежного результату, оскільки захисники України захопили велику кількість російської техніки, а країни Заходу почали повноцінно постачати нам озброєння.

З політичної точки зору Кремль з кожним днем втрачає важелі впливу на нашу державу, оскільки якимось чином змінити владу та змусити народ України капітулювати виглядає утопічно. Звідси випливає, що провалюють загарбники й завдання по "денацифікації", адже спочатку московський фюрер начебто вкладав у цей термін саме зміну режиму в Україні.

Що ж стосується наступу на Донбас, то тут ситуація станом на 4 травня залишається важкою для України, однак ні про яке оточення військ або вихід окупантів на кордони Луганщини та Донеччини взагалі не йдеться.

Фактично Путін провалився на кожному з фронтів, але відповзати він не збирається, адже зупинка війни для нього означатиме поразку. Через це загарбники продовжують мобілізовувати непідготовлених строковиків для відправки їх у зону бойових дій, відчайдушну штурмують позиції ЗСУ на Донбасі, а також намагаються просуватися на Запоріжжі та Херсонщині.

Для отримання жаданої перемоги, про яку можна буде сказати 9 травня, окупанти дуже поспішають зі створенням квазіреспублік на захоплених територіях Півдня, вводять в обіг рублі, а також намагаються перевести бізнес на роботу з Кримом. Головною проблемою російського генштабу є те, що навіть Херсонщину повною мірою Росія не контролює, а для "другої армії світу" подібні здобутки під час повномасштабної війни з "країною, якої нема" – суцільна ганьба.

Всі ці нюанси цілком розуміють кадрові російські військові, які хоча б приблизно оцінюють масштаби провалу. Згідно зі звітами, які надіслав один зі штабних офіцерів армії, що перебуває на Запоріжжі, захопити обласний центр для збільшення тимчасово підконтрольних Росії територій до 9 травня загарбники ніяк не зможуть. 

Дуже хочуть взяти Запоріжжя, але ніхто туди не дійде

Кожна зі спроб російських окупантів пройти Гуляйполе та просунутись далі до Запоріжжя зіштовхується із величезним опором з боку всіх підрозділів, що захищають населений пункт. Артилерія ЗСУ, за словами окупанта, працює щодня з ранку до ночі. Через це вся середня ланка офіцерського складу багатьох підрозділів вимушено базується у підвалах.

Ба більше, з мотострілецького полку з понад 2400 осіб наразі залишилося менше ніж 80. Кожен з тих, хто поки що є живим, має легкі травми та контузії. Крім того, деякі окупанти збожеволіли від постійного бою та побачених смертей. Важких поранених іноді неможливо евакуювати, оскільки водії з медичних підрозділів відмовляються виїжджати на передову та вимагають, аби "трьохсотих" привозили у тил.

Офіцер ординських військ ніяким чином не може забезпечити наступ зусиллями розбитих батальйонних тактичних груп та просить вивести особовий склад на ротацію. Аргументував він це тим, що ніхто з вцілілих не хоче йти у бій, а щодня втрати передових підрозділів на Запоріжжі складають щонайменше 200 осіб загиблими, а більшість наявного особового складу – строковики 19 – 20 років.

Головна мотивація – гроші

За даними українських спецслужб, деякі російські генерали розуміють, що солдати відчувають тваринний страх перед ЗСУ, а також йдуть у бій виключно через боязнь розстрілів з боку свого командування. Така мотивація ніяк не допомагає росіянам просуватися та виконувати поставлені у Кремлі задачі, тому особовому складу загарбницьких підрозділів вже тиждень розповідають про підвищення доплат за бойові.

Якщо з середини квітня окупантам мали сплачувати по 8 тисяч рублів на добу, то з 1 травня ці доплати обіцяють збільшити до 15 тисяч. Для багатьох окупантів подібної мотивації зовсім недостатньо, оскільки вони навіть не розраховують повернутися додому.