З 1 вересня відкриють лише школи з бомбосховищами: як їх мають облаштувати

Що таке бомбосховище

Попри загальновживаність слова "бомбосховище" –  українські закони й нормативно-правові акти його не знають. За великим рахунком, це розмовний термін, під яким кожен розуміє своє. Натомість закон чітко визначає різні типи укриттів, до яких є різні вимоги.

Читайте також Навчання онлайн чи офлайн: до чого готуватися школярам в Україні

Це найпростіше укриття, швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту, споруди подвійного призначення, протирадіаційне укриття та власне сховище. Більшість, коли говорить про "бомбосховище", уявляє останнє, але на практиці це зазвичай перше, тобто –  "найпростіше укриття".

Кодекс цивільного захисту населення визначає його як "фортифікаційну споруду, цокольне або підвальне приміщення, іншу споруду підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період".

Укриття у сумській школі / Фото Суспільне Суми"

Натомість "сховище" –  це "герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів".

Чому потрібні укриття та бомбосховища

Від 24 лютого 2022 року Росія випустила по Україні понад 3000 ракет, ще більше було артилерійських та мінометних обстрілів, не відмовлялися росіяни й від скидання потужних бомб, допоки не втратили перевагу у повітрі. За час вторгнення були вбиті десятки тисяч людей, зруйновані цілі міста та села.

Важливо Як і де сховатися у разі війни у Львові: ексклюзивний фоторепортаж з укриття

Однією з улюблених цілей росіян на цій війні стали українські навчальні заклади. Унаслідок бойових дій станом на червень в Україні пошкоджено 1939 закладів освіти, а 184 повністю зруйновані.

Руїни школи у Миколаєві, знищеної росіянами у липні 2022 року / Фото з соцмереж 

Українська ППО знищує більшу частину ворожих ракет, проте обстріли тривають. У росіян вже бракує новітніх ракет ("калібрів" й "іскандерів"), але достатньо старих, які лише умовно називаються "високоточною зброєю". Тому від ракетних ударів не застрахований ніхто в Україні, а наявність сховища або укриття є життєво необхідною вимогою.

Як має бути облаштоване бомбосховище

У більшості українських шкіл бомбосховища не передбачалися навіть за проєктом, тому нині на укриття змушені перетворювати підвальні приміщення.

Сховище має бути герметичним, вхід і вихід –  вільним і не захаращеним різним непотребом, як це зазвичай буває, точніш –  було раніше. Тепер за таке директор школи легко може втратити роботу.

З огляду на те, що Міністерство освіти не має прямого менеджменту на школи, ухвалювати рішення щодо офлайн- чи онлайн-формату все-таки будуть засновники, місцеві органи, керівники об'єднаних громад, мерії міст, військові адміністрації. І лише за наявності забезпечення безпеки для учасників освітнього процесу може бути формат офлайн,
–  заявив міністр освіти Сергій Шкарлет 9 червня в ефірі програми "Сніданок з 1+1".

Бомбосховище в українській школі має бути забезпечене:

• системою енергоживлення;
• штучним освітленням;
• водопроводом і каналізацією (приємним, проте, важливим бонусом стане система фільтрації води);
• системою опалення;
• вентиляцією та засобами пожежогасіння (системи внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації; – позначені й освітлювані місця розташування первинних засобів пожежогасіння);
• місцями для сидіння чи лежання;
• запасом води та їжі, медикаментами тощо.

Для облаштування спальних місць та іншого обладнання захисної споруди заборонено використовувати легкозаймисті синтетичні матеріали. Заборонено використовувати синтетичні матеріали та інші види матеріалів, що виділяють під час нагрівання чи експлуатації небезпечні хімічні речовини. Це стосується й оздоблення внутрішніх приміщень бомбосховища.

Важлива вимога –  при облаштуванні бомбосховища обов'язково потрібно враховувати кількість дітей, які будуть у ньому перебувати. У відносному комфорті та абсолютній безпеці.

Укриття у сумській школі / Фото Суспільне Суми

Крім того, інспектори перевірятимуть:

• безпечність прилеглих територій;
• готовність локальних систем оповіщення й евакуаційних шляхів;
• розміщення / наявність табличок про шлях до сховища, планів евакуації та дообладнання споруд подвійного призначення для забезпечення безпеки дітей та персоналу шкіл;
• проходження дітьми та дорослими тренувань з оголошення повітряної тривоги та евакуації.

У Міністерстві освіти та науки вважають, що навіть у бомбосховищі потрібно продовжувати навчальний процес, що логічно, адже деякі особливо надокучливі "повітряні тривоги" тривають годинами. У таких умовах краще чимось дітей відволікти –  вивчити важливу теорему або ж дізнатися про Конотопську битву чи навіть битву під Оршею. Для цього у бомбосховищі мають бути навчальні посібники та шкільна дошка з запасом крейди на "чорний день".

Хто платить

В Україні відбулася реформа децентралізації, відповідно до якої місцеві громади отримали більше можливостей щодо розпоряджання грошима.

Підготовка шкільних укриттів до нового навчального року на Полтавщині / Фото з фейсбуку Пирятинської громади  

Відповідно до закону, фінансувати навчальні заклади взагалі та облаштувати укриття зокрема має так званий "засновник". Наприклад, якщо навчальний заклад у комунальній власності, його засновником є орган самоврядування (відповідна рада від імені територіальної громади).

Джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога. Іноземці були шоковані звірствами росіян та зворушені мужністю українців, а тому активно допомагають нашій державі не лише у захисті від ворога, але й у відбудові інфраструктури.

Частину від пожертв благодійників планується витрачають на бомбосховища в закладах освіти.

Також нині працює механізм, коли регіони чи муніципалітети з різних країн світу беруть шефство над українськими містами та селами. У межах цієї співпраці також фінансується створення надійних сховищ у школах.

Хто перевіряє відповідність шкільних бомбосховищ до безпекових приписів

Роботу з аудиту шкіл та шкільних укриттів здійснює ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій).

Керуються інспектори ДСНС у своїй роботі наказом МВС "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту" від 2018 року за підписом ще Арсена Авакова.

Проте вимоги адаптовані до ситуації в школах. Якби інспектори діяли суворо відповідно до наказу, то жодна школа 1 вересня 2022 року просто не відкрилася б.

Це чесно визнав освітній омбудсмен Сергій Горбачов, з ним мовчки погодились і у МОН, і у МВС.

…Маємо дуже складні, нереальні для виконання, вимоги до облаштування укриттів, які потребують великих фінансових витрат. А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками,
–  дитячий омбудсмен констатував непросту ситуацію.

Остаточне рішення відкривати школу чи ні –  ухвалюють органи місцевого самоврядування –  цивільні та військові.

Чи готові школи

У червні 2022 року резонансною стала заява освітнього омбудсмена Сергія Горбачова про те, що лише 8% українських шкіл мають належним чином оснащені бомбосховища. За кілька днів по тому міністр освіти Шкарлет навів свої дані, де було вже 25%.

У західних областях України, які вважаються відносно безпечними, наразі більшість шкіл стали пунктами прийому та розміщення біженців з особливо постраждалих від російської навали регіонів країни. Питання розселення вимушених переселенців стоїть дуже гостро, і від його розв'язання прямо залежить –  чи відкриються школи 1 вересня на новий навчальний рік.

Перевірки навчальних закладів тривають все літо, як і ремонт у школах, дооблаштування й усунення недоліків. Результат роботи побачимо 1 вересня.

Класичний концерт у бомбосховищі –  дивіться відео: