Найбільше всього у світі я боюся війни, – цитати Скрябіна, які сьогодні стали пророчими

Андрій ніколи не боявся відкрито висловлювати свою думку на гострі теми, які турбували суспільство. Його фрази сьогодні стають гаслами багатьох, а пам'ять про музиканта продовжує жити. Добірку цитат, які актуальні досі, читайте в матеріалі Show 24.

Не пропустіть Закохався у 51 рік і боровся з алкоголізмом: де сьогодні поет і прозаїк Юрій Іздрик

Цитати, які стали пророчими

• "Найбільше всього у світі я боюся війни. Війна – самий ідіотський винахід людей. І то, що вона час від часу повторюється – то є саме жахливе. То прекрасний бізнес. Немає подоходного налогу, нема декларацій, накладних – пішов, гахнув, списав гроші, поклав у карман – прекрасно!";
• "Патріотичні пісні треба писати весь час, а не тоді, коли їх писати треба. Бо до того, як в країні таке сталося, ніхто їх не писав, а зараз всі стали такими патріотами – понадівали собі вишиванки й поналіплювали їх на машини. Їх ще "вишиватниками" називають. Начепив вишиванку – і вже думаєш, шо все помінялося. Та вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою та татом…";
•  "Краще висушити одну дитячу сльозу, ніж пролити ріки крові";
• "Я зненавидів те, що спочатку не любив. Я зненавидів наших політиків, бо то є лицеміри. Я зненавидів Росію, до якої завжди ставився толерантно";
• "Мій дім – єдине у світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей";

Андрій Кузьменко / Фото з інстаграму гурту "Скрябін"

• "Я медичний лікар, лейтенант. Я стою на обліку, і якщо треба буде, звісно, піду! Навіть якщо доведеться варениками по танках кидати! Це моя країна. Це все одно, що будуть ґвалтувати мою жінку, а я буду стояти збоку та спостерігати";
• "Першоджерело наших проблем – політики. Це люди, для яких закони не писані, для нас – не так. Ми маємо фактор страху, який змушує нас дотримуватися цих законів. А вони – люди з іншої планети. Вони закони придумують для нас, щоб, як стадо, тримати в якомусь периметрі. Які б не були політики, вони все одно брешуть, все одно роблять собі гроші на тій війні й вони людей не вважають. Як казав Наполеон – вино коштує грошей, а кров грошей не варто. Так і для них – дороге вино вони п'ють, а наші кістки й кров не вважають".

Сьогодні кожен може шукати свій сенс у сказаних словах Андрія. Але істина залишиться незмінною – це фрази, які не втратять своєї актуальності ще не одне десятиліття, якщо не століття.