Сіндзо Абе – вбивство самурая

Під час виступу в Абе двічі з інтервалом у півтори секунди вистрілили ззаду з імпровізованого пістолета, що нагадував двоствольну рушницю, і він знепритомнів. Служба безпеки Абе затримала підозрюваного, який не чинив спротиву. Абе доправили до місцевої лікарні, проте лікарям не вдалося врятувати йому життя.

Читайте також Помер експрем'єр Японії Сіндзо Абе, якого розстріляли під час виступу

Вбивця Тецуя Ямагамі, колишній японський військовий моряк у 2002-2005 роках, який служив на військово-морській базі Куре, на допитах у поліції повідомив, що спочатку планував убити іншу людину – лідера якоїсь "організації", яка втягнула у свою діяльність його матір і змусила робити великі пожертвування.

Потім убивця заявив, що йдеться про релігійну організацію, назва якої поки не повідомляється. Агентство dpa (Deutsche Presse-Agentur) запропонувало версію, що це може бути Церква Об’єднання, яку також називають сектою Муна – на ім’я її засновника південнокорейського релігійного діяча Мун Сон Мена. Однак Абе був синтоїстом і жодних релігійно-сектантських ідей не просував. Він був членом правої організації Nippon Kaigi, але вона не була релігійною.

Пожертви в цю безіменну релігійну організацію розорили матір колишнього моряка та зруйнували життя його родини, запевняє вбивця, який чомусь вирішив, що до діяльності цієї організації має відношення Сіндзо Абе. Саме колишній прем’єр сприяв поширенню впливу цієї релігійної групи в Японії, ідеї якого нібито Абе просував, як запевняє заарештований на допитах. При цьому до політики Абе Ямагумі не висловлює жодних претензій.

Під час обшуків у житлі вбивці було знайдено вибухові речовини та кілька саморобних самопалів досить великої забійної сили. З одного з них і був убитий Абе. За свідченнями очевидців, постріли з цього самопалу в момент замаху на експрем'єра створили потужний гуркіт і супроводжувалися викидами густого білого порохового диму – як зі старовинної гармати.

Про другий постріл

Питання в іншому. На відео, що гуляють мережею, чутно і видно два постріли. Один з яких був невлучним – Сіндзо Абе обернувся, щоб подивитися, що за шум за спиною. Другий, здається, потрапив до Абе. Абе помер від сильної кровотечі, оскільки куля влучила в шию. Тобто другий постріл був точним. Враховуючи саморобну зброю, яку використовував убивця, а також той факт, що він носить окуляри, тобто має поганий зір, це означає, що він заздалегідь тренувався як мінімум. Власне, він сам це підтвердив – Ямагамі повідомив поліції, що відстежував розклад Абе під час його візиту до Нари на вебсайті політика та планував напад протягом кількох місяців.

Таким чином, поки залишається лише одне пояснення – Ямагумі психічно нестабільний. Або захотів у такий спосіб уславитися, що теж свідчить про порушення психіки.

Жодної політичної змови я в цьому вбивстві не бачу. Вбивство Абе не вирішує жодних проблем сьогоднішнього порядку денного. До того ж залишивши пост прем’єра, Абе хоч і залишався важливою фігурою як у партії, так і в японському політикумі в цілому, але все ж таки не був фігурою #1. Та й політичний розклад після смерті Абе особливо не змінюється. Тож у мене пояснення одне – психоемоційна нестабільність убивці.

Більше інформації Убивця експрем'єра Японії назвав мотив нападу

Сіндзо Абе – не та людина, яку міг би вбити звичайний японський громадянин, навіть, якби він і був би незадоволений політикою, яку Абе проводив під час перебування прем’єром. Також Абе не та людина, яку міг би у такий спосіб усунути хтось впливовий з японського політикуму.

Сім'я та біографія 

Абе є представником військово-політичної династії. Прапрадідом Сіндзо Абе був Осіма Йосімаса (1850-1926), генерал Японської імператорської армії, губернатор Квантунської області.

Дідом по материнській лінії був колишній японський прем’єр-міністр Нобусуке Кісі, який належав до самурайського клану. Він входив до числа архітекторів створеної на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-Го і став одним з 12 вищих японських сановників, які підписали в грудні 1941 Декларацію про оголошення війни США. Підозрювався у військових злочинах, і до 1948 перебував під вартою як підозрюваний класу "А". Втім, на Токійському процесі йому не було висунуто жодних звинувачень. Пізніше, 1960-го, саме Нобусуке Кісі організував підписання американо-японського Договору про взаємну співпрацю та гарантії безпеки – основи союзу Токіо та Вашингтона.

Біологічний брат Нобусуке — Ейсаку Сато також згодом обійняв посаду прем’єр-міністра і став лауреатом Нобелівської премії миру 1974 року за проголошення трьох без’ядерних принципів Японії.

Ще один брат Ітіро Сато був військовослужбовцем ВМС Японії, генерал-лейтенантом, віцеадміралом Імператорського флоту Японії, тривалий час працював у Генеральному штабі Імператорського флоту Японії.

Сам Сіндзо Абе заявляв, що саме його дід – Нобусуке Кісі – вплинув на нього найбільш, на його світогляд та погляди на подальший розвиток Японії.

Батьком Сіндзо Абе був Сінтаро Абе (1924-1991). Цікавий факт, 1944 року Синтаро вступив до лав добровольців пілотів-камікадзе військово-морського авіаційного училища. Війна закінчилася, перш ніж він зміг пройти необхідну підготовку. У 1949 році, закінчивши юридичний факультет Токійського університету, Сінтаро Абе розпочав свою кар’єру як політичний репортер газети Mainichi Shimbun. Він став політиком у 1957 році, коли почав працювати як законодавчий помічник тодішнього прем’єр-міністра Нобусуке Кісі.

1958 року Сінтаро Абе був обраний до Палати представників. Він очолив велику фракцію ЛДПЯ, консервативну Seiwa Seisaku Kenkyūkai і обіймав різні міністерські та партійні пости, у тому числі міністра сільського та лісового господарства та міністра міжнародної торгівлі та промисловості. У 1982-1986 роках Сінтаро Абе обіймав посаду міністра закордонних справ, завдяки чому, власне, Сіндзо Абе розпочав свою політичну кар’єру. До речі, ту ж фракцію очолював до своєї смерті й Сіндзо Абе.

Таким чином, династія Абе – представники якої самураї, генерали, політики (міністри та прем’єр-міністри) – дуже впливова в Японії й сам Абе після того, як залишив посаду прем’єра, все ж таки залишався досить впливовою людиною. Тому можливість якоїсь змови з метою ліквідації видається дуже невеликою.

Поки що офіційного вердикту від японської влади немає, однак, найімовірнішим здається, що Тецуя Ямагумі – вбивця Сіндзо Абе – є божевільним. Цим і пояснюється також спосіб вбивства, адже для Японії, яка має вкрай суворе законодавство щодо володіння, зберігання та носіння вогнепальної зброї, такі події дуже рідкісні.

Так, історія знає випадки публічних вбивств представників японського політикуму. Однак найчастіше у вбивствах були замішані якудза. Наприклад, Коокі Ісії, член японського парламенту, представник Демократичної партії Японії був убитий у жовтні 2002 року членом впливового клану якудза Ямагучі-гумі. Ітте Іто, мера Нагасакі, убив у квітні 2007 року під час чергової передвиборчої кампанії Тетсуей Сіро — член клану якудза Сюсін-кай, «дочірньої» організації Ямагучі-гумі. Як можна помітити, якудза не приховують своєї причетності до злочинів та не прикриваються колишніми військовими.

Сіндзо Абе був справді видатним політиком. Він вважався консерватором із націоналістичними поглядами. Однією з його головних цілей був перегляд конституції, яка була прийнята в 1947 під час американської окупації, а саме дев’ятої т.зв. "пацифістської" статті, яка проголошує відмову Японії від права ведення війни та від створення збройних сил (японська армія називається Силами самооборони).

Зробити цього Абе не вдалося, проте у 2015 році він провів через парламент закон, що дозволяє Японії застосовувати війська за кордоном для захисту своїх союзників. Він також збільшив на 10% оборонні витрати Японії та створив повноцінне Міністерство оборони. Ці ініціативи викликали невдоволення за кордоном — насамперед у Китаї та Південній Кореї, які у XX столітті постраждали від японського мілітаризму.

Абе ініціював програму пожвавлення стагнуючої економіки Японії, цей план отримав назву "абеноміка". Програма базувалася на стратегії «трьох стріл», яка передбачала поєднання монетарного пом’якшення – ослаблення єни, збільшення державних витрат та інших економічних змін, зокрема посилення ролі жінок на ринку праці. Сіндзо Абе пішов з поста прем’єр-міністра у 2020 році через проблеми зі здоров’ям — у нього багато років тому було діагностовано виразковий коліт.

Похорон Сіндзо Абе відбудеться 12 липня в місті Сімоносекі на крайньому південному заході головного японського острова Хонсю. На його околицях знаходиться родовий цвинтар родини експрем'єра.