Спецконфіскація: як законно повернути вкрадені Януковичем гроші?

Без суду і слідства

Термін "спецконфіскація" виник одразу після революції гідності. Саме тоді стало відомо про мільярди гривень, які були виведені з держбюджету Януковичем і його "командою". Ще в жовтні 2015 року народними депутатами Тетяною Чорновіл і Олегом Барною – представниками пропрем’єрської фракції "Народний фронт" був зареєстрований проект закону, який надавав можливість повернути гроші, які були вкрадені чиновниками-втікачами. Приблизна сума, яку хочуть повернути – близько 50 млрд грн.

50 млрд гривень вистачило б і на оборону, і на "соціалку"

Пізніше, в лютому 2016 року, Тетяна Чорновіл разом з одіозним заступником голови фракції "НФ" Сергієм Пашинським і ще кількома депутатами підготували черговий законопроект про спецконфіскацію. Документ розкритикували в Євросоюзі, профільний комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності його відхилив. Вочевидь, Брюсселю не дуже сподобалася ідея щодо спецконфіскації грошей і цінностей в дохід держави у підозрюваних до обвинувального вироку. Зокрема, ЄС вважає, що Україна робить кроки до запровадження "жорсткого законодавства без захисту права на чесний суд та право власності".

Проект щодо конфіскації не містить достатніх гарантій захисту права власності, яке відповідало би стандартам ЄС. Він, швидше, може сприйматися як поспішний крок до впровадження жорсткіших та інтрузивних інструментів, які не передбачають необхідного захисту права на чесний суд, захисту прав власності та необхідної підвищеної стабільності відносин власності,
– йдеться в поясненні дипмісії ЄС.

Це не зупинило ініціаторів, і вони підготували ще один законопроект, який був ухвалений в першому читанні в березні 2016 року. Однак, як стверджують експерти, він фактично один в один – копія попереднього, який розкритикували в ЄС.

У той же час, прийняти в цілому закон, народні депутати не змогли. Більше того, політики з різних фракцій категорично проти прийняття закону в нинішньому вигляді. Навіть після внесення в нього правок депутати 7 липня відмовилися включити до порядку денного розгляд законопроекту.

Чим цей законопроект поганий?

Дійсно, на перший погляд, здається, що навпаки, законопроект демократичні сили мають підтримати одностайно. Адже мова йде про повернення величезної суми, яку поплічники Януковича вкрали у людей. І тепер треба відновити справедливість. Тим більше, що автори закону пропонують повернуті гроші використати для військової оборони і соціальних виплат. Та такі нібито благородні цілі, як з’ясувалося, приховують у собі чимало підводних каменів. Таких застережень кілька.

По-перше, і найголовніше, цим законом може бути створений певний юридичний прецедент, який може в майбутньому призвести до непередбачуваних наслідків. Адже законом визначено, що конфіскувати незаконно набуті активи можна до вступу в силу обвинувального вироку суду. Іншими словами, залишитися без майна можна без судового вироку. Це вже викликає питання щодо демократичності цього закону. Так, повернути державі кошти треба. Але чому в такий недемократичний спосіб? Це дуже нагадує часи жовтневого перевороту 1917 року, коли червона влада відбирала майно без суду і слідства.

Народний депутат від БПП Олексій Гончаренко стверджує, що закон буде поширюватися лише на тих осіб, які протягом півроку перебувають у розшуку і мають у своєму розпорядженні засобами на суму не менше 100 мільйонів гривень в грошових коштах або в державних цінних паперах. Тобто рядовому українцеві не слід бояться дії даного закону. Та, судячи з коментарів політиків і експертів, впевненості в тому, що законом не стануть зловживати, немає.

За словами політолога Володимира Фесенка, головний ризик закону про спецконфіскацію в тому, що процедуру можуть використати не тільки по відношенню до облігацій і активів Януковича, але й інших осіб.

Є побоювання, що закон зроблять спеціально як інструмент на майбутнє для переділу власності або вилучення активів. У нас же зараз є проблема недовіри політиків один одному. Багато з них вважають, що виписують цей закон саме з певною метою, і він згодом може стати інструментом рейдерства,
– підкреслив політолог.

Голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" Олег Березюк заявив, що цей закон можна охарактеризувати дуже просто – грабуй награбоване.

Ми просимо процес перевести з кримінального в цивільний, і це нічим не загрожує для жителів, але дійсно дозволить забрати всі гроші, які награбував Янукович,
– зазначив Березюк.

По-друге, за словами народного депутата Олени Сотник, якщо ухвалити закон у тому вигляді, який зараз пропонуються представниками "Народного фронту", Віктор Янукович та інші посадовці у міжнародних судах легко виграють справу проти українського уряду, і країна змушена буде повернути ці кошти і заплатити штрафи. Окрім того, твердить вона, після такої конфіскації екс-президент та інші колишні керівники держави "ніколи не будуть притягнуті до відповідальності".

Ми маємо вимагати від Генеральної прокуратури звіту про розслідування кримінальних справ стосовно колишніх керівників України і відповіді на запитання, чому досі немає заочних засуджень, що дало б законні підстави для конфіскації майна, іменем України. Чому Верховна Рада має виконувати роботу прокуратури?
– заявила Олена Сотник.

По-третє, дійсно, чому не можна повернути гроші звичайним шляхом? Через слідство, судовий процес і винесення вироку. Як стверджує юрист Тетяна Монтян, є всі інструменти, щоб довести це в установленому законом порядку. Тим більше, що нещодавно були ухвалені поправки, які дозволяють заочно осудити того чи іншого чиновника-втікача.

До того ж, в очах українців і міжнародних структур таке розслідування, яке б довело на конкретних фактах провину представників режиму Януковича, відсікло будь-які шанси на оскарження судового вироку. Тоді, як відомо, деяких із втікачів Інтерпол зняв із розшуку через те, що вважає обґрунтування української сторони не достатніми. Причому, судячи з усього, українські правоохоронці протягом двох років не дуже-то й намагалися надати залізобетонні докази провини екс-чиновників. Тому є підозри, що дехто з нинішніх владних представників зацікавлений у переділі власності.

Експерти з підозрою ставляться до ініціатора і одного з авторів законопроекту Сергія Пашинського. Він був замішаний у скандалі зі зникненням грошей від проданого палива олігарха-втікача Сергія Курченка. Продажем займалися близькі до Пашинського комерційні структури. В парламенті Пашинський має репутацію депутата, в чиїх законопроектах є чимало положень для корупційних зловживань.

Яку справжню мету переслідують Сергій Пашинський і Тетяна Чорновіл?

З іншого боку, можливо, певна доцільність і є в законі про спецконфіскацію. Принаймні, деякі вважають, що це єдиний шлях для повернення грошей. Втім, у такому випадку законопроектом необхідно передбачити всі можливі ризики, щоб запобігти зловживанню. Фракція "Об’єднання "Самопоміч" готова голосувати, якщо його доопрацюють.

Якщо в цьому законі будуть прописані норми, які не будуть стосуватися практично всіх жителів України, а стосуватимуться виключно тих, хто пограбував, я думаю, ми голосуємо за це з закритими очима,
– говорить Березюк.

У протилежному випадку, чим тоді нинішня влада відрізнятиметься від своїх попередників? Адже знову може статися так, що гроші "повернуть"… на рахунки в офшорах.

Чому депутати бояться закону про спец конфіскацію?
Думки експертів

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

Головний ризик закону про спецконфіскацію в тому, що є ризик використання цієї процедури не тільки по відношенню до облігацій і активів Януковича, але й інших осіб. Цього бояться противники його ухвалення з різних політичних сил.

Зараз можуть застосувати до Януковича, а до кого його застосують завтра, невідомо. Тому бояться створення прецеденту. Коли згодом процедуру спецконфіскаціі можуть використовувати без рішення суду по відношенню до інших людей, структур. Мета закону зрозуміла. Облігації Януковича хочуть, так би мовити, отоварити, перевести в гроші. Тому необхідна така процедура.

Водночас, є підозра, що спеціально хочуть ввести такий порядок. Є побоювання, що закон зроблять спеціально як інструмент на майбутнє для переділу власності або вилучення активів. У нас же зараз є проблема недовіри політиків один одному. Багато з них вважають, що виписують цей закон саме з певною метою, і він згодом може стати інструментом рейдерства. Тим більше, що там фігурує заступник голови фракції "Народний фронт", голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський, що викликає підозри.

При цьому не зрозуміло, чому конфіскацію майна Януковича не можна зробити в звичайному порядку, встановленому законом. При бажанні, вважає він, це було б можливо. До того ж, до законопроекту, зокрема, є претензії і у ЄС, оскільки він не відповідає євростандартам.

Тетяна Монтян, юрист

Щоб вилучити незаконно набуте майно у представників колишньої влади, зокрема, Януковича, можна обійтися без ухвалення закону про спецконфіскацію.

Закон про спецконфіскацію – це просто бажання нинішньої влади пограбувати тих, хто раніше був при владі. При цьому ніякої законності в такому підході немає. На це, до речі, українським політикам відразу вкажуть міжнародні інституції. Ніхто не робить ніяких дій, щоб довести, що попередня влада дійсно була злочинною.

Колишня влада може бути злочинною, але це все наші здогадки до тих пір, поки немає офіційного вироку суду. Вже пішов третій рік після зміни влади, але поки ніяких вироків так і немає. На якій підставі можна забирати це майно?

Законопроектом передбачається, що можна фактично конфіскувати майно у будь-якого, хто буде оголошений посібником попередньої влади. Правоохоронці просто не хочуть шукати докази, доводити все в судовому порядку. Цей закон і потрібний для того, щоб без формальних процедур вилучити нібито незаконно нажите майно. Якщо воно незаконно нажите, його можна конфіскувати іншим шляхом. У нас є всі інструменти для того, щоб довести це в установленому законом порядку.

Читайте також: Перші кроки уряду: що вдалося, а що ні Кабміну Гройсмана