Є питання-табу: як спілкуватися з військовими, котрі повернулися з фронту

31 березня 2023, 16:46
Читать новость на русском

Дедалі частіше ми стикаємося з нерозумінням того, як потрібно спілкуватися з військовими, котрі повернулися з фронту. Безумовно, дуже важливо зробити усе, щоб не ранити захисника чи захисницю словом.

Так, є емоції, дії та питання-табу, які можуть лише нашкодити. Про це 24 Каналу розповіла капеланка добровольчого корпусу військових капеланів Олена Легенчук.

Важливо Як пережити втрату близької людини

Як правильно спілкуватися з військовими

За словами капеланки, підходити до захисника з відчуттям провини чи жалю не варто. "Якщо у вас буде біль в очах – не треба. З подякою – так", – відзначає вона. Також не слід поспішати бігти в обійми до воїна.

Ми не знаємо, можливо, він зараз повернувся з передової, і має бути соціальна дистанція. "Вона буде важлива для нього. Він не відчуватиме загрози і не реагуватиме на це,
– стверджує Легенчук.

Ба більше, не потрібно ставити питань, які можуть бути некоректними. Чимало людей усвідомлюють недоречність, але продовжують це робити. Серед питань-табу:

  • "Чого ти туди пішов?";
  • "Чи вбивав ти?";
  • "Чи бачив ти, як помирають?";
  • "Чи було тобі страшно".

Якщо військовий захоче, запевняє капеланка, він сам розповість про свої переконання чи емоції. Деякі захисники з легкістю про пережите, тому що пройшли відповідну реабілітацію.

"Але якщо сам він не починає цієї розмови, ці запитання можуть викликати флешбеки, агресію, біль… І ця розмова вже не буде конструктивною", – підсумувала Олена Легенчук.

Теж цікаво – Спартак Суббота розповів, чи нормально радіти під час війни: дивіться відео

Українці дорослішають

  • Війна Росії проти України принесла й продовжує приносити нам чимало страждань. Проте вона також подарувала українцям можливість подорослішати та готовність звільнитися від тиску тоталітарного режиму.
  • За словами психотерапевтки Марії Фабрічевої, спротив, який українці чинять окупантам, показав, що люди готові протидіяти тому світогляду, який виховують у дітях пострадянських країн.
  • Вона підкреслює: тиск заборон – це важка психологічна перепона, яка заважає людині розвиватись. Неможливо її подолати, допоки не розізлишся. Більше – читайте у матеріалі.