Стандартизація блокчейну: кому і чому це потрібно

Українські блокчейн-ентузіасти поставили собі за мету долучитися до світового процесу стандартизації технології. Про це під час Blockchain&Bitcoin Conference Kiev розповів директор податкового юридичного департаменту компанії "Делойт" Дмитро Павленко.

Читайте також: Майнінг не за горами: Україна впроваджує алгоритмічний феномен Blockchain

Стандартизація технології блокчейн – важливий крок до єдиного понятійного апарату, інтероперабельності, масштабування, аудиту, а також можливого подальшого регулювання технології, наголосив експерт. Саме тому в ISO (International Organization for Standardization) почалася робота над міжнародним стандартом ISO/TC 307 – Blockchain and distributed ledger technologies.

Ми хочемо долучитися до цієї роботи. Для участі українських експертів в ISO-комітеті необхідно створення дзеркального комітету на національному рівні, чим ми зараз і займаємося,
– розповів Павленко.

За словами фахівця, на сайті Українського агентства зі стандартизації (ПОВ) вже опубліковано оголошення про ініціативу компанії "Делойт" зі створення Технічного комітету стандартизації "Блокчейн і технології розподілених реєстрів". Це спільна заявка з компаній Deloitte, AtticLab, Infopulse, Bitcoin Foundation та інших. На позицію глави комітету було обрано Сергія Бондаренка, за словами Павленка – одного з найактивніших і технічно грамотних блокчейн-євангелістів в Україні.

Після завершення процедури створення національного комітету ми зможемо через УАС подати заявку на активну участь представників від України в комітеті ISO. Наша робота буде публічною, до неї зможуть приєднатися нові учасники,
– акцентував Павленко.

Навіщо блокчейну стандартизація

"Ті, хто любить морозиво, напевне, помічали, що на кожній пачці є ДСТУ і номер. Є два дуже схожих номери — 4733 і 4735, але суттєва їхня відмінність у тому, що перший означає, що морозиво виготовлене тільки з молока, а другий – про те, що продукт містить пальмову олію. Стандарти допомагають нам зрозуміти, що і за якими правилами зроблено і виготовлено", – пояснив Павленко.

Читайте також: Майстер-клас із криптовалют: навіщо цьому вчитись?

Стандарти у сфері інформаційних технологій і захисту інформації – 27001 і 27002, які були свого часу розроблені в ISO, зараз трансформуються у сферу банківської діяльності, як методи захисту банківської діяльності.

Користь від стандартизації блокчейну

Експерт пояснив: маючи стандарт, можна буде проводити аудит блокчейн-платформ, і аудирувати наші рішення. Ще одна перевага – інтероперабельність, коли в месенджер надсилають документи, людина їх зберігає в будь-якому сховищі, і далі може так само передати їх в будь-який месенджер, при цьому документ залишається незмінним.

Ми бачимо дуже багато рішень, ті ж смарт-контракти, але нам не дуже зрозуміло, як із цим працювати звичайним людям у звичайному житті. А маючи інтероперабельність, зможемо працювати з блокчейном, отримати доступ прямо з Outlook, Excel, будь-яких звичних нам інтерфейсів, до цінних для нас блокчейн-рішень. Все це дасть можливість масштабувати блокчейн у різні сфери: банківську, рітейл, логістику, страхування тощо,
— уточнив Павленко.

Також маючи стандарти і погоджену усталену термінологію отримаємо можливість говорити про якісне законодавче регулювання того ж блокчейну. Павленко відзначив, що чимало блокчейн-прихильників проти державного регулювання технології, але регулювати можна по-різному. Все законодавство ділиться на дві частини — публічне право, за яким стоїть воля держави, і приватне право, де люди мають можливість домовлятися. Коли заключаємо приватні договори, то керуємося власною волею і принципом диспозитивності. Якщо подивитися на принципи роботи ISO і навіть український закон про стандартизацію, то головний принцип стандартів – консенсус. На основі широкого консенсусу розробляються всі міжнародні стандарти.

Тому, переконаний Павленко, блокчейн таки потребує стандартизації, потрібно визначити базові терміни і спростити прийняття технології для усіх учасників ринку. Стандарти важливі також для тих, хто просуває інновації на ринок.

Разом з тим процес розробки стандартів – не швидкий, це багатоетапна міжнародна робота. Зазвичай від першого проекту до підсумкового голосування і публікації стандарту минає не менше трьох років.

Читайтет також: Біткойн в Україні: коли і як легалізують криптовалюту