Сучасні добровольці-рятівники: на Івано-Франківщині створили унікальну пожежну групу

У селі Космач на Івано-Франківщині є незвичайна пожежна частина. Там важко когось застати, але це не означає, що рятівники погано виконують свою роботу. У разі пожежі – команда прибуває на місце виклику за лічені хвилини. Про це йдеться у програмі "Де це?" на 24 каналі.

Цікаво Українське місто відмовилося від пластикових відходів: досвід Канева

Богдан Матійчук – керівник добровільної пожежної охорони, що у гірському селі Прокурава Космацької громади. Її створили 2019 року за європейським зразком: уся команда – місцеві мешканці, які працюють на волонтерських засадах.

Ми добровільні, ми живемо тут поряд. Я живу за 20 метрів, сусід теж так само. Ми виїжджаємо максимум за 7 хвилин,
– зауважив Матійчук.

Для усієї команди вогнеборство стало абсолютно новим досвідом. Раніше Матійчук виготовляв сувеніри на продаж туристам, а потім місцевий староста підбив його на доволі ризиковану авантюру. "Каже, є така програма, що може в нас бути добровільна пожежна частина, але треба набрати 12 осіб. Не хочеш бути в цій команді? Кажу, може й хочу. Подумав, сказав, що буду. Так і всі хлопці", повідомив керівник.

За перші пів року роботи на рахунку хлопців – 9 виїздів на пожежі. Вперше їхати на пожежу було страшно. Тоді горіла стайня. Але коли хлопці приїхали – швидко все відреагували: 2 хвилини – розклалися, пустили воду і затушили.

Добровільна пожежна охорона Прокурави / Скриншот з відео

Створили пожежну охорону після того, як Прокурава стала частиною об'єднаної громади. Космацьку ОТГ утворили наприкінці 2016 року. Це 3 села Косівського району Івано-Франківщини, в яких мешкає понад 8 тисяч людей .

Створення добровільної пожежної охорони

Космач і місця довкола – дуже відомі. Це одне з найдавніших поселень Карпат і важливий центр мистецтв та ремесел Гуцульщини. Він славиться своєю вишивкою та писанкарством. Також Космач – найбільше за територією село в Україні. Коли до нього доєднали ще й 2 сусідніх, то воно отримало непросте завдання – забезпечити там належну пожежну охорону.

Від Космача до Прокурави збереглася автентична карпатська дорога. Асфальт на ній пам'ятають хіба найстаріші гуцули. Шлях у 6 кілометрів займає до пів години часу, а чекати на пожежну машину може бути фатально довго.

Також читайте В Івано-Франківську попри червону зону відкриють всі школи та садочки: відомі дати

За словами старости села Прокурава Василя Дудюка, ініціатива створення пожежної частини з'явилася дуже багато років тому. Тоді за рік сталось близько 5 – 6 пожеж. Після них люди зустрілися і запропонували за свої кошти придбати автомобіль та побудувати бокс. Кожен купити пожежний автомобіль не міг, але могли зібрати гроші гуртом.

Коли у 2019 році міжнародні донори шукали громади, в яких допомагали запускати добровільні пожежні бригади, Прокурава не могла не спробувати. Але була умова – село мало збудувати приміщення для пожежної частини.

Я знову зібрав збори села, людям запропонував. Люди своїми коштами оцей бокс побудували без державної підтримки, своїми коштами. Хто гроші, хто ходив працював на цім боксі… Це треба бути добровольцем і треба мати охоту, бо в кожного є сім'я, і то ризик, і я ж кажу, що ніхто не має зарплати. Це просто хлопці на добровільних основах… У мене 2 сини тут записані, і сусіди, і друзі. Я пишаюся, що в нас є такі люди, які цю ініціативу підтримали.
– повідомив Дудюк.

У конкурсі Прокурава перемогла. В рамках проєкту село отримало пожежний автомобіль – вживаний, але у доброму стані. А команда з перших 12 добровольців пройшла навчання і тренування, бо мали виконувати усі передбачені нормативи. Захисні костюми пожежникам закупила громада. А мешканці села скинулись ще й на рукави, помпу та інше обладнання. Тепер для утримання частини громада оплачує лише пальне – до 30 тисяч гривень на рік. Це невеликі гроші для утримання професійної рятувальної бригади.

Непрості випробування для рятувальників

У червні 2020 року Космацька громада, як і усі Карпати, пережила непросте випробування. Через затяжні рясні дощі сотні гірських поселень накрила повінь, яку назвали найбільшою в історії Західної України за останні 60 років. Від паводку постраждало майже 10 тисяч людських обійсть, сотні мостів та кілометри доріг. Збитки рахують мільярдами гривень.

Добровільна пожежна група розчищає річку / Скриншот з відео

Іван Лесюк відповідальний за подолання наслідків негоди у Космацькій громаді – ствердив, що добровільна дружина вже стала у пригоді у подоланні наслідків стихії, яка була в ОТГ 13 – 23 червня. Для Космацької громади повінь вилилася у майже 29 мільйонів гривень збитків. Вода зруйнувала або пошкодила 48 об'єктів, зокрема 9 мостів.

Хлопці взяли активну участь вже не як пожежники, а як рятувальники: розчищали русла річок, мости, щоб не виникало порушення водовідведення і відкачували воду з житлових будинків. Відновлення помешкань та інфраструктури для Карпат є особливо гострим питанням ще й тому, що багато мешканців цього краю живуть з туризму і їхній заробіток залежить від того, як швидко у постраждалі села знову приїдуть відпочивальники.

Екосадиба "Бутинар"

Одна з причин паводку у Карпатах – це вирубка лісів. Дерева рубали завжди, але раніше там робили це з повагою до лісу, адже професія бутинаря – одна з найдавніших і шанованих у гуцулів. Зараз будують музейний екокомплекс "Бутинар" – про забуті ремесла Гуцульщини. Василь Книшук –господар екосадиби до дрібниць вивчив історію карпатських лісорубів і тепер розповідає її відвідувачам своєї садиби.

Якби всі теперішні бутинарі робили як колись. Тоді рубали дерево, яке було потрібно зрубати, йому було 80, 60 чи 100 років. Натомість садили молодняк, обрубували кору і здавали для використання в дубильних цілях у кушнірстві. Було безвідходне виробництво, логістика була побудована надзвичайно,
– розповів господар садиби.

Тематичну бутинарську садибу з дерева Василь Книшук будує власноруч. Перша зі споруд музейного комплексу – це колиба, в якій жили, працювали і відпочивали бутинарі. Там відтворять епізод життя в селі – українську космацьку хату.

Екосадиба "Бутинар" / Скриншот з відео

Господар хоче промотувати історію свого краю і філософію його мешканців. "То є мій гонор і я хотів би, щоб знали автентичність гуцульського регіону і нашого краю. Тільки тут вам не постановочно, а на правду дадуть горнятко молока, вгостять кусочком хліба", – поділився думками Книшук. Цією безкорисливістю, якою Василь Книшук характеризує космачан, можна пояснити і ентузіазм прокуравських пожежників. За час роботи запалу в них не тільки не поменшало – у команду записалося ще 3 добровольці.

Космацька громада, маючи досвід Прокурави, тепер хоче створити таку ж бригаду у своєму третьому селі – Брустурові. Тут переконалися, що добровільні пожежні частини – це добрий спосіб дбати про свою безпеку, спільно протистояти викликам і разом ставати сильнішими.