"Судді Майдану": покарані та знову помилувані

330 суддів безпосередньо виносили рішення стосовно справ Майдану і підлягають під дію законів "Про очищення влади" та "Про відновлення довіри до судової влади". Щодо виконання останнього законопроекту зараз є 29 рішень Вищої ради юстиції (ВРЮ) щодо звільнення цих суддів.

Проте сумлінно покинути суддівське крісло ця "славна тридцятка" просто так не хоче. Відтак, судді, які були звільнені на підставі подань ВРЮ, оскаржили своє звільнення у Вищому адміністративному суді. І продовжують ходити на роботу та чинити правосуддя.

Більше ніж 300

Точну кількість суддів, котрі судили учасників Майдану, досі ніхто не знає. Експерти називають цифру 330. Проте така кількість суддів — це лише дані Тимчасової спеціальної комісії (ТСК), до якої зверталися люди і вказували на причетність тих чи інших суддів до справ Майдану. Насправді ж суддів, котрі затримували активістів, позбавляли прав та обмежували і забороняли мирні зібрання — набагато більше.

Зокрема, я особисто веду справу по судді Голосіївського районного суду, Ларисі Калініченко. Вона брала під варту, позбавляла прав автомайданівців. По ній уже було рішення Вищої ради юстиції про порушення нею присяги і Указ Президента про її звільнення. Тобто вона фактично звільнена і зараз не працює. Але вона оскаржила і рішення, і указ у Вищому адміністративному суді. На даний момент ця справа призупинена до моменту розгляду Верховним судом інших аналогічних справ,
— коментує адвокат та активіст Автомайдану Роман Маселко.

За словами Романа Маселка, сама процедура звільнення дуже складна й тягнеться у більшості справах суддів Майдану більш ніж два роки. Подання Вищої ради юстиції — це ще не звільнення. Остаточно "безробітним" суддя стає після указу президента або після постанови Верховної Ради в залежності від того, ким був призначений суддя.

Але звільнення судді — це лише половина справи. Судді, які виносили рішення по "майданівцях", вчинили тяжкий злочин, передбачений статтею 375 Кримінального Кодексу України (завідомо неправосудне рішення), за який передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі. Зараз розслідування ведеться по сотнях епізодів і справи семи уже передані до суду. Це одіозні Оксана Царевич і Віктор Кицюк (судді Печерського суду), Владислав Лисенко (суддя Києво-Святошинського районного суду), Оксана Скарлат (суддя Вишгородського суду), які позбавляли прав автомайданівців. А також судді Солом’янського суду Світлана Кушнір і Деснянського суду — Ірина Татаурова, які виносили рішення про взяття під варту активістів.

Два роки тому, коли суддя Лисенко забирав права у автомайданівця, він сам зізнався Маселку, який тоді був адвокатом потерпілого, що все розуміє, але не може інакше, бо "йому підкинуть гроші і посадять". Тобто суддя чудово розумів, що карає невинного, але боявся винести законне рішення. Все це Маселко розповів під присягою у суді і суд виніс вирок …. виправдальний. Суд визнав Лисенка повністю невинним, перекрутивши усі очевидні факти. І тепер — справа Лисенка в апеляції.

Суддю Лисенка я декілька днів тому бачив у суді. Він ходить, судить. Прекрасно себе відчуває,
— розповідає Роман Маселко.

Щодо суддів Кіцюка та Царевич ‒ їх справи лише на початковій стадії. Причому, у них обидвох закінчилися повноваження – і вони не судять. Але мають право на отримання рекомендації про їх подальше призначення суддями довічно. Пригадуєте, як Царевич ходила у Вищу кваліфікаційну комісію, хотіла, щоб її рекомендували далі ? Цікавим ще є те, що і Царевич і Кицюка судять судді (Бугіль та Лінник), які самі ж два роки тому судили майданівців. Тобто об’єктивності від цих суддів годі чекати.

Просто звільнення

Незаконні дії, що вчиняли судді проти майданівців, Вища рада юстиції кваліфікує як дисциплінарний проступок, несумісний із званням судді. Законодавством України за це передбачається звільнення. Адвокат Небесної Сотні Віталій Титич, каже, що "всього-на-всього цю особу відлучать від суддівського корита і вона не буде отримувати соціальних гарантій". Покарання, відверто кажучи, не з найгірших.

Зараз до цього питання дещо менше уваги, вважає Віталій Титич. І, фактично, цей процес не в активній стадії.

"На сьогодні ТСК змогла за півроку своєї діяльності (їх діяльність була заблокована) із 330 справ суддів Майдану розглянула лише 41 заяву стосовно 46 судді. І передала свої висновки про звільнення суддів. Інших розглянути не встигла і відправила у Вищу раду юстиції, яка має ці справи розглянути з нуля. Це результати на сьогодні", — підкреслив Віталій Титич.

Цікавим є той факт, що суддів, котрі заборонили фактично Майдан, Вища рада юстиції повністю виправдала, постановивши, що вони нічого не порушили і можуть далі здійснювати судочинство. Таке "помилування" отримали Богдан Санін, суддя окружного адміністративного суду Києва, та двоє його суддів-колег Апеляційного суду міста Києва.

Богдан Санін, суддя окружного адміністративного суду Києва

Тому суддів, котрі забороняли Майдан, мало того що не покарали — Вища кваліфікаційна комісія постановила, що вони гідні і далі здійснювати правосуддя і жодних питань до них взагалі немає, — відзначає Роман Маселко

Іншого суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Віктора Данилишина, який заборонив збиратись на Майдані, бо там встановлюватимуть "йолку" і керуючись рішенням якого розганяли студентів 30 листопада 2013 року, ніхто не звільняв, на нього навіть немає подання на звільнення Вищої ради юстиції. До того ж, за словами Романа Маселка, Данилишин виніс рішення, яким заборонив люструвати прокурора Києва Олега Валандюка. Котрий, до речі, підпадає під дію закону "Про очищення влади". Тобто "недолюстрований" суддя захистив "недолюстрованого" прокурора.

Віктор Данилишин, суддя Окружного адміністративного суду м.Києва

У рамках закону "Про очищення влади" — у народі цей закон зветься "люстраційним" — жодного суддю Майдану не звільнено. Через проблеми юридичного характеру. Департамент люстрації зайняв вичікувальну позицію. Є претензії до закону Венеційської комісії. Тому, чесно кажучи, тут пригальмували самі люстратори,
— підкреслює Роман Маселко.

Побудова нової судової системи

Питання оновлення суддівського корпусу – питання номер один судової реформи. За словами експерта групи "Реанімаційний пакет реформ" Михайла Жернакова, якщо ми прагнемо справедливості, поза сумнівом, треба будувати нову судову систему, котра буде працювати відповідально, в тому числі притягати до відповідальності несправедливих суддів та запобігати вчиненню ними правопорушень у майбутньому. Експерт зазначив, що, відповідно до соціологічних досліджень Фонду Демократичні Ініціативи імені Ілька Кучеріва, народ бачить дві основні великі проблеми в судах: корумпованість та залежність від політиків та олігархів, а також кругову поруку.

Сьогодні українським судам українці довіряють менше, ніж російській пропаганді. Я думаю, це промовистий показник,
— зауважує Михайло Жернаков.

Соціологічні дослідження показують, що рівень довіри до судової влади падає, а не росте. Не дивлячись на те, що було прийнято щонайменше три закони, спрямованих на оновлення судової влади, очевидного результату поки що немає.

На сьогодні триває процес розробки законів, які б визначили все-таки: коли і у який спосіб створюються в Україні нові суди. Якщо будуть прийняті зміни до Конституції разом з пакетом цих законопроектів — тоді можна говорити, що це відбудеться. Якщо ні — можна буде говорити про зрив судової реформи в цілому, наголошує Михайло Жернаков.

Не остання роль в оновленні судочинства належить главі держави. Адже, фактично, президент Петро Порошенко "перетягнув" центр розробки судової реформи до себе в Адміністрацію Президента. Тому й відповідальність за відсутність судових результатів лежить на гарантові Конституції, вважає експерт.

Прогрес чи регрес

"Нещодавно Національна рада з реформ при Президентові України відзвітувала, що у 2015 році судову реформу було виконано на 70%. Невідомо, з яких джерел взялися ці цифри і хто визначав такий "прогрес". Це при тому, що навіть офісу судової реформи у Нацраді немає", — коментує Михайло Жернаков.

Про успіх у судовій сфері, на думку експерта, можна буде говорити, коли побачимо нову якість судочинства — принципову відмінну від корумпованих та олігархозалежних судів.

Про будь-яку реформу можна говорити, коли є певний новий ефект. Коли людина неозброєним оком може подивитися і сказати: ось це принципово відрізняється від того, що було. Наразі яскравих змін або просто змін у судовій гілці немає. І ті, хто судив учасників Революції Гідності й виносив неправомірні рішення щодо борців за свободу, продовжуть своє "правосуддя" надалі. І дуже ефемерна можливість звільнення за це цьому, на жаль, не перепона.

Читайте також: Верховний Суд залишив Мосійчука недоторканним