Не побоялась: суддя Волкова зменшила покарання неповнолітньому

Аналітикині Фундації DEJURE проаналізували, як судді призначають покарання неповнолітнім в конфлікті з законом. Вони виявили, що 79% з них засуджуються до позбавлення волі.

Попередній випуск "Вовча команда": у Печерському суді виносять незаконні рішення на користь глави ОАСКу

Через незнання міжнародних стандартів, суворість законодавства, брак часу чи з інших причин судді обирають позбавлення волі як найпоширеніше покарання неповнолітнім за злочини.

Часто їм простіше звільнити дитину від відбування покарання, ніж застосувати захід виховного характеру чи іншу санкцію, яка дозволить дитині краще усвідомити протиправність своїх дій.

Покарання для дітей

Конвенція ООН про права дитини вимагає, щоб тюремне ув'язнення дитини здійснювали згідно з законом та використовували лише як крайній захід упродовж якомога коротшого періоду.

Проблема в тому, що більшість санкцій Кримінального кодексу України передбачають позбавлення волі як чи не єдиний вид покарання, який можна застосувати до неповнолітнього. Адже штраф вони не можуть сплатити самостійно, для застосування виправних робіт потрібно мати роботу. А чимало інших санкцій до дітей застосовувати просто заборонено.

Суддя може зменшити покарання дитини / Фото Unsplash

Безперечно, в усьому можна звинувачувати страшну і непоступливу букву закону. Себто, ось таке суворе покарання передбачено за цей злочин і нічого зробити не можна. Та насправді все не зовсім так.

Суддя може зменшити покарання дитині до більш м'якого, ніж це передбачено законом, як за строком, так і за видом покарання на підставі 69-ї статті Кримінального кодексу. Для застосування цієї статті судді потрібно:

• проаналізувати особу винної дитини;
• встановити наявність кількох пом'якшувальних обставин. 

Суддя Волкова не побоялась застосувати статтю

Героїня нашої премії Честь тижня – одна із тих суддів, які не побоялись застосувати цю статтю – суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Наталія Волкова.

Наприкінці 2018 року дорослий чоловік намовив підлітка обікрасти підприємство. Проникнувши на територію вночі, вони викрали шліфмашинку та зварювальну установку загальною вартістю 5 100 гривень

Відзначимо! За такий злочин закон передбачає позбавлення волі від 3 до 6 років.

Розглядаючи справу, суддя Волкова звернула увагу на те, що неповнолітній за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, проживає та виховуються в неповній родині, має статус напівсироти.

Хлопець здобуває професійну освіту, проявляє інтерес до навчання та занять спортом, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Крім того, суддя врахувала, що хлопець в суді розкаявся, а орган пробації зробив висновок, що виправлення неповнолітнього можливе без призначення йому покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.

Актуально 6 тисяч доларів за позитивне рішення: голова суду на Одещині та адвокат створили "схему"

Тож на підставі 69-ї статті суддя призначила йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції – зменшила його з 3 до 1 року. А також звільнила від його відбування покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов'язок відвідувати орган пробації.

На думку Волкової, таке покарання було справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових злочинів.

Премію "Честь тижня" отримує суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Наталія Волкова.

На жаль, законодавство та судді бувають суворими також до дітей жертв злочинів та свідків, та не забезпечують найкращі інтереси дітей. У 2020 році на замовлення Координатора проєктів ОБСЄ в Україні експерти проаналізували, чи є українська система правосуддя дружньою до дітей при розгляді цивільних справ.

Хоча за останні кілька років у цій сфері відбувся певний прогрес, більшість приміщень судів та самі судді часто не підготовлені до розгляду справ за участі неповнолітніх.

Відсутність спеціального навчання часто призводить до того, що справи щодо неповнолітніх вирішуються не в найкращих інтересах останніх, без заслуховування їхньої думки, чи навіть з обмеженням їх прав. Та антигерої випуску пішли далі – вони не дали дитині відстояти в суді своє право на аліменти.

Історія дівчинки, яка не здалась

Нещодавно нам у Фундації DEJURE стала відома історія неповнолітньої дівчини. У 2018 році вона звернулась до центрально-міського районного суду Кривого Рогу через те, що її батько не займався її вихованням та утриманням.

Мати дівчини померла ще у 2016 році, а єдиним законним представником, який міг її утримувати та займатись вихованням, був батько. Але він просто самоусунувся від виховання. Тож дівчина просила суд про стягнення з батька аліментів на її користь до досягнення нею повноліття.

Судді порушили права неповнолітньої дівчини / Фото Pixabay

Та в районному суді просто залишили заяву без розгляду з тих підстав, що позов було подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, тобто не досягла 18 років.

Та відважна дівчинка не здалась. Вона подала апеляцію, у якій наполягала, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом своїх прав або інтересу.

Варто прочитати Судова реформа під загрозою: хто відповідальний за конституційну кризу в Україні

Але і в Дніпровському апеляційному суді їй відмовили. Судді Алла Барильська, Яна Бондар та Вікторія Зубакова підтримали рішення суду першої інстанції, пояснивши, що дівчина не могла самостійно звернутись з позовом на стягнення аліментів. Це право надано тому з батьків, з ким проживає дитина, або іншому законному представнику дитини. Та нагадаємо, що інших законних представників у дівчинки не було.

Судді порушили право неповнолітньої дівчини

Тож фактично судді не лише порушили її право самостійно захистити себе у суді попри положення Сімейного кодексу, а й взагалі позбавили можливості отримати аліменти на своє утримання.

Ми попросили Експерта Центру політико-правових реформ Максима Середу прокоментувати, чому це рішення не відповідає не лише найкращим інтересам дитини, а й стандартам правосуддя, дружнього до дітей.

"Дитина справедливо посилалась на статтю 18 Сімейного кодексу, яка передбачає право кожного учасника сімейних відносин, який досяг 14 років, безпосередньо звертатися до суду за захистом своїх прав або інтересу. Суд натомість процитував положення різних статей закону, деякі з яких не мають прямого стосунку до описаних правовідносин, а деякі свідчать на користь дитини, але попри це зробив висновок про те, що дитина не може звертатися до суду за захистом у цій справі", – наголосив Середа.

За його словами, посилання на загальне право дитини на безпосередній захист своїх інтересів у сімейних правовідносинах, суд просто вирішив проігнорувати. "Один з висновків цієї історії дуже сумний. На практиці дитина не має реальних можливостей захистити свої права, якщо вона перебуває у конфлікті з законним представником. Точніше навіть так – це право, як ми бачимо, є у неї лише на папері", – сказав експерт.

Премію "НЕчесть тижня" отримує суддя центрально-міського районного суду Кривого Рогу Іван Биканов, який ухвалив рішення у першій інстанції, та судді Дніпровського апеляційного суду Алла Барильська, Яна Бондар, Вікторія Зубакова, які залишили його в силі.

Лауреатів премії та антипремії обирає Громадська організація Фундації DEJURE