Деколи, здавалося б, чесний суддя, проявляє свою іншу темну сторону. Серед таких і антигерой цього випуску.
Цікаво Рада виділила 600 мільйонів на фінансування судів
Хто такий Ігор Сліденко
У березні 2014 року Ігоря Сліденка призначили до Конституційного Суду. Громадськість та юридична спільнота покладали на суддю певні сподівання. Він як науковець без темних плям у репутації міг стати свіжою кров'ю в інституції, переповненій недоброчесними суддями.
Щодо його статків чи політичних зв'язків не було запитань. Навпаки, при розгляді подань в КСУ, він запам'ятався гострими питаннями до депутата з опозиційного блоку щодо конституційності закону про мову, глибоким зануренням в суть проблем та низкою окремих думок.
Правильне рішення Сліденка
У липні 2020 року у Фундації DEJURE Сліденка відзначали премією "Честь тижня" за те, що він не голосував за визнання неконституційною норми про незаконне збагачення. Тоді суддя сміливо та відверто заявив, що таке рішення його колег завдало значної шкоди легітимності КСУ.
Читайте також КСУ треба скасувати й перетворити на колегію Верховного Суду, – Саакашвілі
"Воно показало, що суд політизувався та піддався політичним впливам різних гілок влади", – зазначив Сліденко. Та вже в жовтні 2020 року він долучився до скасування відповідальності за брехню в деклараціях та позбавлення НАЗК частини повноважень.
Суддя КСУ відповідальний за конституційну кризу
Саме Сліденко був доповідачем і основним автором скандального рішення Конституційного Суду, яке призвело до початку так званої конституційної кризи.
Тоді проблема полягала не тільки в тому, що рішення було необґрунтованим, воно дозволило уникнути відповідальності десяткам топових посадовців та деяким суддям КСУ. Як повідомило НАЗК, 4 суддів ухвалювали рішення, перебуваючи в конфлікті інтересів, серед них й Ігор Сліденко.
Сліденко невчасно подав повідомлення про зміни в майновому стані, тож НАЗК склало на нього протокол.
Ображений суддя пояснив журналістам, що вважає цей протокол незаконним і тиском на нього. Бо він був у відпустці і просто не встиг подати повідомлення до повернення. Злого умислу в нього нібито не було.
Та як представник судової влади, він не міг не знати про вимоги закону та мав зробити все можливе для того, щоб подати декларацію вчасно. Наприклад, краще спланувати відпустку.
Сліденко написав лист французькою
Замість того він вирішив заборонити їм перевіряти декларації суддів та карати будь-кого за невчасне подання декларацій. Після відповідного рішення КСУ, він з офіційної електронної скриньки судді КСУ написав листа французькою мовою на офіційну електронну адресу посадової особи НАЗК, яка вручала йому протокол про вчинення правопорушення.
Текст та переклад цього листа минулого тижня оприлюднило Нацагенство: "А тепер, сказав Атос, загортаючись у плащ і надягаючи капелюха, тепер, коли я вирвав у тебе зуби, гадюко, кусайся, якщо зможеш!" Олександр Дюма "Три мушкетери". P.S. Тож мерсі, панове, і передайте мій привіт пану Н."
Актуально Недолік податкової амністії: як влада тиснула на Новікова через звільнення Вітренка
Звісно, під паном Н. мається на увазі Голова НАЗК Олександр Новіков. Виглядає так, що Ігор Сліденко просто образився на Нацагенство за власну ж недбалість, помстився НАЗК через рішення КСУ та ще й вихваляється цим в інтерв'ю та листах агентству.
У листі суддя згадав про Новікова / Фото Кабміну
Проти Сліденка склали другий протокол
Очевидно, що рішення у справі він прийняв на власну користь. Тож в НАЗК склали на суддю ще один протокол. Цього разу про прийняття рішень в конфлікті інтересів.
На щастя, відповідальність за таке порушення КСУ ще не скасувало. Та для чого КСУ, якщо справу можна вирішити у звичайному суді. Так, на думку судді Голосіївського суду Алли Слободянюк, "судді КСУ мають імунітет – їх не можна притягати до адміністративної відповідальності".
У Голосіївському суді заявили, що карати Сліденка не можна / Фото "УНН"
Узагалі Конституційний Суд є колегіальним органом, усі рішення якого приймаються більшістю голосів. А тому, на її думку, Сліденка притягати до відповідальності не можна. Хоча в аналогічних справах позиція суду раніше була протилежною.
Ми з вами не можемо притягнути суддю до адмінвідповідальності за порушення законодавства. Однак, ми можемо притягнути його до публічної відповідальності.
Ми і далі закликаємо народних депутатів прийняти відповідний закон, який дозволить очистити Конституційний Суд від недоброчесних. За допомогою незалежної конкурсної комісії наповнити його чесними суддями, які прийматимуть рішення на основі закону, а не власної образи та гніву.
Реформувати Конституційний Суд, як і загалом провести належну судову реформу, нам обіцяли як і чинний президент Володимир Зеленський, так і більшість депутатів. Проте, судова реформа вчергове під загрозою.
Невідкладному законопроєкту вже 2 місяці
Невідкладному законопроєкту президента про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва нещодавно виповнилось 2 місяці. За цей час законопроєкт навіть не розглянули у профільному комітеті з питань правової політики.
Зате голова ОАСК Павло Вовк з колегами продовжує захоплення судової влади та робить все можливе, щоб залишитись на посаді. У минулому випуску я детально розповіла про його заступника Євгенія Аблова, який не тільки їздить на незадекларованому золотистому порше, а й ймовірно допомагає шефу домовлятись про замовні рішення з суддями по всій країні.
Читайте більше Виправдовують п'яних водіїв: ВРП захищає суддів із заплямованими мантіями
Однак в Україні ще залишились судді, які не готові приймати рішення в інтересах вовчого суду. Ще в жовтні 2020 року юристи DEJURE подали запит на публічну інформацію до ОАСКу.
Вони хотіли дізнатись більше про 30 суддів, які в квітні 2019 року не з'явилися на роботу в день, коли мали проходити кваліфікаційне оцінювання. Або судді масово захворіли на коронавірус, ще до початку світової епідемії, або просто намагались уникнути звільнення.
В ОАСКу приховують інформацію
Адже кваліфікаційне оцінювання вони навряд чи б пройшли. Звісно ж, другий варіант більш імовірний. Мабуть, тому в ОАСКу приховують інформацію. Там відмовились надавати запитувану інформацію.
Вона нібито містить відомості досудового розслідування, а тому, за відсутності письмового дозволу слідчого або прокурора, вона не може бути розголошена. Та й цивільний кодекс забороняє порушення таємниці про стан здоров'я особи, факт її звернення за медичною допомогою та діагноз.
Тільки от запитувана інформація не містила таких даних. Юристи просили надати перелік суддів, які були відсутні на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, не їх діагнози, а лише імена.
Як відомо, інформація про перебування чи відсутність будь-якого чиновника чи посадовця на роботі, а отже й отримання заробітньої плати за цей час, є відкритою інформацією. Також юристи хотіли перевірити, чи є належні докази непрацездатності суддів.
При хворобі вони мали б подати відповідні листи. Тому юристи подали позов до Львівського окружного адміністративного суду. але там рішення ОАСКу визнали законним.
Судді, які досі зхищають громадян
Лише в апеляції судді Степан Нос, Ігор Обрізко та Світлана Шевчук стали на захисті прав громадян на доступ до публічної інформації. Вони визнали рішення суду першої інстанції незаконними, як і дії ОАСКу.
Судді Обрізко, Шевчук та Нос захистили право громадян / Колаж 24 каналу
Суд вирішив, що аргументи ОАСКу про відмову у наданні інформації суперечать закону і він не пояснив, чому таку інформацію слід приховати від суспільства. Судді звернули увагу, що Окружний суд як розпорядник інформації не міг просто так відмовити в наданні інформації.
Він мав обґрунтувати таку відмову. Та цього не зробив, а тому судді зобов'язали ОАСК повторно розглянути запит належним чином.
Чи можуть в Україні провести судову реформу
В Україні є реальний шанс на судову реформу. Для цього необхідно, аби суддів оцінювали доброчесні члени Вищої кваліфікаційної комісії. Парламент вже розпочав розгляд законопроєкту №3711-д про формування ВККС.
Важливо Шмигаль через скандальний ОАСК вимагає скасувати вердикт НАЗК щодо Вітренка
Для того, щоби нова ВККС дійсно була незалежною і об'єктивно оцінювала українських суддів перед призначенням на посаду, необхідно внести поправку в законопроєкт, що надасть вирішальний голос міжнародним експертам. Лише так у нас з’явиться шанс на справжню судову реформу, а не її імітацію.