Тайфуни, розруха й зміна клімату: як Філіппіни намагаються вцілити серед хаосу
Філіппіни – острівна держава в Південно-Східній Азії. Географія зробила країну заручницею кліматичних змін – близькість до екватора робить країну схильною до землетрусів і тайфунів.
Найстрашніший тайфун 2021 року
Нещодавно на Філіппінах долали наслідки тайфуну "Рай". Майже 400 людей загинули та сотні отримали поранення, коли тайфун охопив південні та центральні райони архіпелагу, знищивши дерев’яні будинки, викорчувавши дерева та залишаючи без світла цілі острови.
Понад 400 000 людей перебували в евакуаційних центрах або у родичів, повідомило національне агентство з питань стихійних лих, після того, як їхні будинки були пошкоджені або зруйновані.
Тихоокеанське вогняне коло
Філіппіни знаходяться у так званому вогняному колі. Це пояс активної вулканічної діяльності та землетрусів, розташований навколо басейну океану. Вогняне кільце містить приблизно 850–1000 вулканів, які були активними протягом останніх 11 700 років. Саме тут відбувається 81% найбільших землетрусів Землі.Тріна Алехандра Фірмало-Фабік очолює муніципалітет Одіонган у провінції Ромблон (Філіппіни) й ексклюзивно для сайту 24 каналу розповіла про виклики для людей та держави.
Політикиня та активістка вчить громаду думати про природу / Фото facebook.com/trina.firmalofabic
Зміна клімату стала частиною політики
"Філіппіни є однією з найбільш вразливих країн у світі до зміни клімату. Таким чином, уряд Філіппін має багато законів, що стосуються навколишнього середовища та зміни клімату", – розповідає вона.
До речі, при місцевому Офісі президента навіть діє спеціальна комісія, що опікується цим питанням.
А спеціальна група експертів допомагає контролювати ситуацію, оскільки складається з професіоналів різних галузей.
Існують також екологічні закони, що стосуються роботи з відходами, чистого повітря, використання пластику та інших факторів, пов’язаних зі зміною клімату,
– додала Тріна Алехандра Фірмало-Фабік.
За ситуацією спостерігають й громадські організації, але до розв'язання проблеми залученості та активної співпраці з усіма сторонами – ще далеко.
"Організації, які закликають уряд зосередитися на зміні клімату та навколишньому середовищі, присутні на національній сцені, такі як The Climate Reality Project Philippines (Проєкт "Кліматична реальність" Філіппіни) чи The Zero Waste Youth Movement (Молодіжний рух за "нульові відходи"). Однак, наскільки мені відомо, немає сильних національних організацій, які б дійсно успішно домагалися прийняття національним урядом важливих рішень щодо кліматичних змін", – зауважила вона.
Страждає вся країна
"Немає лише одного регіону, який найбільше постраждав від зміни клімату. Як архіпелаг або група островів, багато регіонів сильно постраждали від зміни клімату, особливо з точки зору впливу навколишнього середовища на сільське господарство", – розповідає активістка з Філіппін.
Люди об'єднуються, щоб долати наслідки / Фото UNICEF/Joey Reyna
До речі, за попередніми підрахунками, збитки становили 3 мільйони доларів. Ця цифра може зрости. А сільське господарство – є основним джерелом існування філіппінців.
"У нас є багато програм, спрямованих на підтримку наших фермерів і рибалок. Ми маємо для них реєстр, щоб у нас була база даних про те, хто вони, яким конкретним видом сільського господарства чи сільськогосподарськими культурами/продуктами вони займаються, і які вхідні дані їм потрібні для підвищення їхнього заробітку", – додала вона.
Уряд надає насіння, добрива, трактори та інші сільськогосподарські інструменти для фермерів, а також невеликі рибальські човни, двигуни, сітки та подібні матеріали для рибалок. Для них також існують програми кредитування, але цього замало.
Активісти намагаються привернути увагу до питання / Фото greenpeace.org
На Філіппінах існує "культура пакетиків", яку поширюють багатонаціональні корпорації та філіппінці, які мають обмежені щоденні фінансові ресурси,
– нагадує відома філіппінка.
За її словами, серед найважливіших проблем – це поводження з відходами громад, тим більше, що більшість відходів, які не потрапляють на звалища, потрапляють безпосередньо у Світовий океан. Але за цим стоїть ще глобальніше питання – відсутність освіти щодо навколишнього середовища та зміни клімату. Над цим зараз й працюють активісти.