У середньовічному колодязі знайшли рештки 17 людей, більшість яких – діти: що з ними сталося

Останки 17 осіб знайшли ще у 2004 році під час будівництва торгового центру. Серед жертв було щонайменше 11 дітей. Троє жертв були сестрами: одна віком від 5 до 10 років, друга – від 10 до 15 років та третя молода доросла. Деякий час кістки зберігались у музеї та археологічній службі Норфолка.

Цікаво В Ізраїлі знайшли печеру, запечатану 3300 років тому: її скарби – ровесники Рамзеса II

Генетика розкриває правду

Початкове радіовуглецеве датування показало, що кістки належать до 11 або 12 століть. Спочатку вчені вважали, що останки належали жертвам епідемічного спалаху хвороби або масового голоду, і тому тіла були швидко "утилізовані" без повноцінного поховання. Однак нові історичні свідчення змусили дедалі частіше підозрювати, що померлі насправді були євреями, убитими через релігійні мотиви.

Генетичний аналіз останків, проведений нещодавно, вказує на те, що всі загиблі були євреями ашкеназі – нащадками одного з двох найчисельніших субетносів євреїв, які заснували громади на півночі Європи, головним чином на території нинішніх Німеччини та Франції, в період раннього середньовіччя.

Вчені пояснюють, що якогось окремого "генетичного тесту" для визначення того, чи є людина євреєм, чи ні, немає. Однак аналіз геномів шести людей (в інших випадках, на жаль, його провести вже неможливо) показує спільне генетичне походження та однаковий набір генетичних розладів. Річ у тім, що сучасні ашкеназі мають більшу, ніж зазвичай, частоту певних генетичних розладів, таких як хвороба Тея-Сакса та деякі спадкові види раку. Дослідження людей з ​​колодязя в Норвічі показало однакову частоту таких розладів. Їхня наявність вказує на так зване "генетичне вузьке місце" можливих варіантів і явно свідчить про приналежність останків до ашкеназі.

Хто й чому їх убив

Інший аналіз дозволяє зробити припущення, коли й чому їх убили.

Професор еволюційної генетики людини в Університетському коледжі Лондона Марк Томас розповідає, що згідно з історичними дослідженнями люди з колодязя були вбиті під час антисемітської різанини, вчиненої в місті хрестоносцями у 1190 році. Цей випадок описав літописець того часу, церковник, на ім’я Ральф де Дічето.

Антисемітські масові вбивства були досить поширеними в Англії та інших частинах Європи в середньовічний період. 

Багато з тих, хто поспішав до Єрусалиму, вирішили спершу повстати проти євреїв, перш ніж вони вторгнуться до сарацинів. Відповідно, 6 лютого всіх євреїв, знайдених у їхніх будинках у Норвічі, було вбито. Деякі знайшли притулок у замку, 
— писав Дічето у своїй "Imagines Historiarum", яка була опублікована приблизно в 1200 році.

Середньовічний Норвіч був домом для процвітаючої громади євреїв з 1137 року. Вільгельм Завойовник запросив їх поселитися в Англії нібито для того, щоб він міг отримувати їхні податки монетами, а не сільськогосподарськими товари, пише джерело. Під час Першого хрестового походу християнські війська завоювали Єрусалим у 1099 році після перемоги над мусульманськими правителями міста. Ще кілька хрестових походів було розпочато з Європи до Святої Землі в наступні роки, останній з яких завершився в 1290-х роках.