Середньовічний кемпер: у Казахстані знайшли старовинний будинок на колесах
Археологи на північному сході Казахстану зробили сенсаційне відкриття, виявивши дерев'яне житло на колесах періоду Кімакського каганату. Ця знахідка дає рідкісну можливість на власні очі побачити, як подорожували та демонстрували свій статус давні кочівники євразійського степу.
Технології комфорту в дикому степу
Унікальну конструкцію знайшли в поховальному комплексі Байдала, що розташований у сільському окрузі Кенжеколь поблизу міста Павлодар. Структура являє собою масивний дерев'яний віз, на якому встановлений каркас, схожий на традиційну казахську юрту. До цього часу подібні мобільні житла описували переважно в історичних текстах або схематичних малюнках, проте реальних зразків, що збереглися, науковці не мали, пише Arkeonews.
Ця знахідка не має відомих археологічних паралелей ні в Казахстані, ні в будь-якому іншому регіоні широкого степу,
– прокоментували відкриття представники Павлодарської регіональної влади.
Поряд із мобільним будинком дослідники знайшли чимало артефактів: дерев'яне сідло, стремена, кінські вудила, деталі зброї, ювелірні вироби та шовкові тканини. Усі ці речі свідчать про високий рівень майстерності, розвиток конярства та наявність торговельних зв'язків на великих відстанях.
Знахідки, зроблені поряд із юртою на колесах / Фото пресслужби Акіма Павлодарської області/Уряд Казахстану
Особливу цінність мають саме збереженість дерева та текстилю, адже органічні матеріали зазвичай швидко руйнуються в землі. Ця знахідка спростовує старий міф про те, що кочівники лише розбирали й збирали свої намети під час кожної зупинки.
Шлях до втраченої столиці
Мобільні будинки були практичним рішенням для елітних сімей та політичних лідерів, чиє життя залежало від сезонних міграцій. На відміну від звичайних возів для перевезення пожитків, цей транспортний засіб слугував повноцінним житлом. Його конструкція повторює принципи юрти: легкий дерев'яний каркас, здатний витримувати сильні степові вітри та різкі перепади температур.
Дерев'яна конструкція настільки добре збереглася, що ми можемо детально вивчити принципи інженерії мобільних осель того часу,
– заявили в офіційному повідомленні представники дослідницької групи.
Археологи припускають, що регіон Павлодара міг бути місцем розташування Імакії – втраченої столиці Кімакського каганату. Арабські та перські географи X століття описували це місто як важливий пункт на караванних шляхах, що з'єднували річку Іртиш із Центральною Азією та Волгою. Хоча одне поховання не може точно вказати на місце столиці, багатство знахідок підтверджує, що тут жили дуже впливові люди.
Знахідки, зроблені поряд із юртою на колесах / Фото пресслужби Акіма Павлодарської області/Уряд Казахстану
Хто такі кімаки?
Кімакський каганат виник як потужна політична сила наприкінці IX – на початку X століття. Його територія охоплювала значні частини сучасного Казахстану та Алтаю. Спочатку це була конфедерація з семи племен, серед яких були татари та кипчаки, а згодом їхня кількість зросла до дванадцяти.
Суспільство кімаків не було виключно кочовим: люди будували поселення, розвивали ремесла, мали власну писемність та активну торгівлю.
Знахідка, зроблена поряд із юртою на колесах / Фото пресслужби Акіма Павлодарської області/Уряд Казахстану
Держава почала слабшати на початку XI століття через внутрішні чвари та зростання незалежності кипчаків.
Теперішні розкопки в Байдалі мають на меті не лише дослідити побут кімаків, а й створити на цьому місці музейний комплекс. На серпень та вересень науковці запланували відкриття центрального поховання кургану, де вже виявили жертовні кістки тварин.