Динозаври можуть бути причиною відносно короткої тривалості життя людини
Джерело:
John Wiley & Sons, IncІснує помітна різниця між тим, як швидко старіють ссавці (включно з нами), і як це відбувається у багатьох видів рептилій та амфібій. Мікробіолог Жоао Педро де Магальяес з Бірмінгемського університету у Великій Британії припускає, що ця розбіжність може бути пов'язана з домінуванням динозаврів мільйони років тому, в ключовий період історії розвитку ссавців.
Деталі
У своїй статті вчений описує гіпотезу "вузького місця довголіття", яка полягає в наступному: коли на Землі панували динозаври, набагато меншим ссавцям, щоб вижити в умовах постійного полювання на них, необхідно було мати можливість швидко розмножуватися, щоб великою кількістю популяції компенсувати неможливість жити довго. Це означає, що гени, які забезпечують довшу тривалість життя, можливо, були відкинуті в процесі еволюції.
Дивіться також Цей сайт покаже, якою була Земля мільйони років тому і які динозаври жили поряд з вашим домом
Деякі з найдавніших ссавців були змушені жити внизу харчового ланцюга і, ймовірно, витратили 100 мільйонів років в епоху динозаврів, щоб вижити завдяки швидкому розмноженню. Я припускаю, що цей тривалий період еволюційного тиску вплинув на те, як ми, люди, старіємо,
– говорить де Магальяес.
В опублікованому дослідженні зазначається, що наші дуже давні предки з Вищої лінії ссавців (Eutheria), схоже, втратили певні ферменти приблизно за часів динозаврів — ферменти, які відновлюють пошкодження, спричинені ультрафіолетовим світлом. Навіть сумчасті та однопрохідні ссавці не мають принаймні одного з трьох ферментів, відомих як фотоліази. Чи пов'язано це з їхньою відносно короткою тривалістю життя, важко сказати.
Одна з версій про причини втрати цих ферментів полягає в тому, що ссавці могли почати вести більш нічний спосіб життя, щоб бути в більшій безпеці й уникати зустрічі з динозаврами. Тож захист від ультрафіолету вже був непотрібен, і мільйони років по тому ми компенсуємо це за допомогою сонцезахисного крему.
Є й інші ознаки. Візьмемо, наприклад, зуби: деякі рептилії (а динозаври, як сьогодні вважається, еволюціонували саме від рептилій), в тому числі алігатори, можуть продовжувати ростити їх усе життя. Але люди, очевидно, не можуть — знову ж таки, можливо, це результат генетичного відбору, що тривав мільйони років. Крім того, рак частіше зустрічається у ссавців, ніж у інших видів, через швидкий процес старіння. Якби не сукупність усіх цих причин, ми, імовірно, могли б жити й 200 років.
"У тваринному світі ми бачимо приклади справді дивовижної репарації та регенерації", – каже де Магальяес, додаючи, що такі генетичні особливості були б непотрібними раннім ссавцям.
Звичайно, багато ссавців святкують тризначні дні народження, в тому числі кити і ми, люди. Розуміння факторів старіння завжди корисне для боротьби з віковими захворюваннями, включаючи деменцію та інсульт, а генетика, що стоїть за "вузьким місцем довголіття", може багато чому навчити нас у цьому питанні.