ШІ-генератор мемів отримав позов від художника через крадіжку його популярного комікса
Філіппінський художник Елмер Сафлор, відомий як Superelmer, подав позов проти Memes Apps, LLC — компанії, що керує сервісами Memes.ai та Memes AI Studio. Він стверджує, що платформа продавала підписки на генератор реклами, який відтворює його популярний мем без дозволу. Справа може стати знаковою для того, як ШІ використовує чужі меми в комерційних продуктах.
Особиста історія як товар для брендів
Знаменитий комікс "Running Away Balloon", де чоловік намагається наздогнати жовту повітряну кульку з написом "можливості", але його стримує рожева істота "сором'язливість", з'явився у 2017 році. Автор створив його, спираючись на власні переживання, і відтоді мільйони людей використовували цей шаблон, щоб іронізувати над своїми невдачами. Проте ситуація змінилася, коли на творчості митця почали заробляти корпорації, пише Ars Technica.
Елмер Сафлор подав позов проти компанії Memes Apps, яка керує платформами Memes.ai та Memes AI Studio. Митець стверджує, що розробники продають платні передплати на генератор реклами, який без дозволу використовує копії його коміксу. Вартість доступу до сервісу становить від 40 до 199 доларів на місяць.
Попри те, що автор не заперечує проти використання мему звичайними людьми для розваги, він вважає неприпустимим перетворення свого інтелектуального права на комерційний продукт без ліцензування.
Багато найвідоміших інтернет-мемів починалися як чийсь оригінальний твір, фотографія чи творче вираження,
– прокоментував художник Елмер Сафлор.
Юридичний прецедент і загроза для екосистеми мемів
Платформа Memes Apps співпрацює з понад 40 брендами, які щомісяця генерують до 1 тисячі рекламних оголошень для аудиторії у 75 мільйонів підписників у соціальних мережах. Сафлор вимагає від суду заборонити використання свого твору як шаблону та надати повний звіт про прибутки, які компанія отримала від його експлуатації.
Експерт з інтернет-права Ерік Голдман зазначає, що ця справа може стати важливою для всієї індустрії штучного інтелекту. У 2024 році суд уже виніс рішення щодо мему "SuccessKid", постановивши, що використання таких зображень у політичній рекламі без дозволу є порушенням.
Голдман вважає, що стратегія Сафлора – судитися безпосередньо з розробником інструменту, а не з конкретними рекламодавцями – є досить ризикованою, але водночас створює серйозний тиск на творців ШІ-моделей.
Автор коміксу наголошує, що він не є ворогом сучасних технологій і сам використовує штучний інтелект у роботі. Однак він вважає, що розробники мають нести відповідальність за свій контент, особливо коли вони пропонують компаніям "звільнити своє рекламне агентство" і замінити його автоматизованим генератором.
Сафлор сподівається, що цей процес допоможе визнати права авторів, які стоять за кожним іконічним зображенням в інтернеті.