Перший інопланетний зонд, що досягне Землі, буде занадто складним для нашого розуміння

З огляду на величезні відстані і темпи розвитку технологій, цілком імовірно, що першим до нас прибуде найшвидший і найдосконаліший із них – тобто, не найперший із відправлених.

Читайте на сайті Астрономи знайшли гігантську нейтронну зорю, що жила лише кілька мілісекунд

Якщо цивілізація, яка опанувала космічні подорожі, збереться послати зонди на міжзоряні відстані, перший зонд, який прибуде в точку призначення, найімовірніше, буде не найпершим з відправлених, а тим, що є більш досконалим технологічно. Цей висновок ґрунтується на сценарії, в якому позаземна цивілізація реалізує міжзоряну програму, під час якої вона надсилає дедалі досконаліші зонди, стартова швидкість яких під час програми збільшується з часом,
– написав професор Грем Сміт у журналі International Journal of Astrobiology.

За припущенням Сміта, гіпотетичні інопланетяни можуть обрати як стратегію пошуку побратимів по розуму надсилання зондів, і ця програма буде з часом удосконалюватися. Найперший зонд може взагалі виявитися не міжзоряним, принаймні, не навмисно – таким самим, як наш "Вояджер", що завершив основну місію і вийшов на межі Сонячної системи. Наступні апарати будуть швидшими та надійнішими, їх уже можуть розсилати в інші системи прицільно. Технологічний розрив між зондами може залежати від різних чинників, але він буде тим більшим, чим далі від цієї цивілізації розташована точка призначення.

Важлива дилема

Щось подібне вже висловлював у 2006 році вчений Ендрю Кеннеді. У своїй статті він вказував, що цивілізації, знаючи, що їхні технології розвиватимуться, можуть не поспішати з відправленням недосконалих зондів, а почекати, доки не винайдуть більш просунуті моделі. Але Сміт вважає, що чекати – з безлічі причин – інопланетяни не будуть. Зрештою, людство теж не стало б чекати.

Автор розглянув два сценарії технологічного розвитку гіпотетичної цивілізації, лінійний і за експонентою.

• У першому випадку, інопланетянам знадобиться дуже багато часу (тисячі років), щоб створити такий зонд, який обжене найперший, який ще летить у бік сусідньої зірки.
• У другому вони досягнуть тієї ж мети набагато швидше, за 1200 років після початку своєї космічної програми.

Щоправда, для нас це буде не так уже й добре: зонд, який дістався, виявиться настільки технологічно просунутим, що наших знань не вистачить, щоб розібратися в принципі його роботи. Доведеться чекати, коли долетять інші, менш складні.