У найглибшому каньйоні на Землі ростуть дерева, вищі за Статую Свободи
Джерело:
LiveScienceВеликий каньйон Ярлунг-Цангпо у Тибетському автономному регіоні – найбільший каньйон на земній суші. Він простягається на 505 кілометрів у довжину й має понад 6 кілометрів від найглибшої його точки до найвищої.
Що ми знаємо про це особливе місце
Ярлунг-Цангпо розташований у Ньїнчі, що в Тибетському автономному окрузі Китаю. Ця ущелина довша й утричі глибша за Гранд-Каньйон в Арізоні й перевершує всі інші відомі каньйони на суші. Його обігнала лише Маріанська западина в Тихому океані.
Дивіться також Найсухіша пустеля світу неочікувано вкрилася квітами: рідкісні фото
Каньйон названий на честь річки Ярлунг-Цангпо, яку шукачі пригод охрестили "Еверестом серед річок", тому що вона здебільшого важкодоступна – середня висота її протікання знаходиться на висоті 4000 метрів над рівнем моря.
Витоки Ярлунг-Цангпо знаходяться на заході Тибетського автономного району біля льодовика Ангсі. Далі річка звивисто тече на схід через Тибетське плато, а потім різко повертає на південний захід, щоб з'єднатися з риічкою Брахмапутра.
Великий каньйон Ярлунг-Цангпо має довжину 505 кілометрів, що на 60 кілометрів довше, ніж Великий каньйон. Він включає деякі з найбільш важкодоступних і найменш досліджених місць у світі, в тому числі вельми підступну ділянку в південно-східному Тибетському автономному районі, де він проходить між двома високими піками: Намча Барва, висотою 7 782 метрів, і Гьяла Пері, що лежить лише трохи нижче, на висоті 7 294 метри.
На цій ділянці каньйон занурюється до своєї найглибшої точки, втричі глибшої, ніж Великий каньйон. Середньостатистична глибина Великого каньйону Ярлунг-Цангпо становить 2270 метрів.
Каньйон утворився, коли тектонічні сили підняли земну кору близько 3 мільйонів років тому й зробили русло річки Ярлунг-Цангпо крутішим, що спричинило масивну ерозію.
Найвищі дерева
Довжина та глибина – не єдині рекорди, якими може похвалитися це місце. Воно також є домом для найвищого дерева, коли-небудь виявленого в Азії — кипариса заввишки 102 метри, який би потіснити Статую Свободи. Дослідницька група з Пекінського університету виміряла дерево в рамках екологічного дослідження, покликаного допомогти зберегти унікальну екосистему Тибетського автономного району.
Невідомо, до якого виду належить дерево, хоча тодішні публікації в китайських державних ЗМІ припускали, що це може бути гімалайський кипарис (Cupressus torulosa) або тибетський кипарис (Cupressus gigantea).
Нижче — зображення найвищого дерева Азії у повний зріст:
