Під кригою супутників Сонячної системи можуть вирувати океани
- Вчені припускають, що під кригою супутників Сонячної системи океани можуть закипати через нагрівання приливними силами планет.
- Закипання океанів пояснює утворення геологічних структур на супутниках, таких як "корони" на Міранді та можливий океан під поверхнею Мімаса без розломів.
Вчені припускають, що на найменших із крижаних супутників в Сонячній системі океани під товщею льоду можуть закипати. Це пояснює, як на цих далеких світах утворилися різноманітні та загадкові геологічні структури.
Нове дослідження, опубліковане в Nature Astronomy, проливає світло на процеси під поверхнею крижаних супутників. Геологічна активність на крижаних супутниках, на відміну від земної, зумовлена дією води та льоду, а не рухом гірських порід, пояснює 24 Канал.
Дивіться також Китай відправив порожній корабель для порятунку астронавтів, які застрягли у космосі
Як кипіння океану формує поверхню супутників?
Виявляється, що ці світи нагріваються завдяки приливним силам планет, навколо яких вони обертаються. Періоди сильнішого нагрівання призводять до танення та потоншення крижаної кори, а під час охолодження вона знову товщає.
Раніше команда дослідників під керівництвом Макса Рудольфа з Каліфорнійського університету в Девісі вивчала, що відбувається, коли крижана оболонка товщає. Оскільки лід має більший об’єм, ніж рідка вода, замерзання створює тиск на кору, що може спричинити появу тріщин, як-от знамениті "тигрові смуги" на Енцеладі.
У новому дослідженні вчені розглянули зворотний процес – танення крижаної оболонки знизу. Коли лід перетворюється на менш щільну рідку воду, тиск падає.
Розрахунки показали, що на найменших крижаних супутниках, таких як Мімас і Енцелад (супутники Сатурна) або Міранда (супутник Урана), тиск може впасти настільки, що досягне потрійної точки, де лід, рідка вода та водяна пара співіснують одночасно. Це фактично означає, що океан починає кипіти, наголошує видання Phys.org.
Які наслідки "закипання" супутників?
Цей процес може пояснювати утворення "корон" – специфічних областей з хребтами та скелями на поверхні Міранди.
Інший приклад – Мімас, супутник діаметром менш як 400 кілометрів, який через величезний кратер прозвали "Зіркою Смерті". Він здається геологічно мертвим, але коливання в його русі вказують на наявність океану. Теорія кипіння пояснює, як океан може існувати під поверхнею, яка не має розломів.
Розмір супутника відіграє ключову роль. На більших крижаних супутниках, як-от Титанія (ще один супутник Урана), падіння тиску від танення льоду призвело б до розтріскування кори ще до досягнення потрійної точки води.
На думку авторів, геологія Титанії може бути результатом періоду потоншення крижаної оболонки з подальшим її повторним потовщенням.
До речі, нещодавно науковці зробили цікаве відкриття про загадкову планету Тейю, яка, ймовірно, сформувалася у внутрішній частині Сонячної системи, ближче до Сонця, ніж Земля. Вона могла зіткнутися з нашою рідною планетою 4,5 мільярдів років тому призвело до утворення Місяця.