Найпотужніша ШІ-фабрика України: Львівська політехніка розгортає суперкомп'ютер на базі NVIDIA

Цей крок дозволить вишу очолити рейтинг українських закладів вищої освіти за потужністю власної локальної інфраструктури для роботи з нейромережами, повідомляє офіційний сайт Національного університету "Львівська політехніка".

Нова ера української науки

Закупівлю обладнання проводять у межах проєкту "Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів". Фінансову підтримку цій ініціативі надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку. 

Фахівці кафедри систем штучного інтелекту розпочали аналіз ринку ще на початку 2026 року, провівши переговори з такими гігантами індустрії, як Dell Technologies, Hewlett Packard Enterprise, ASUS, Lenovo, Cisco та безпосередньо з компанією NVIDIA.

Введення XN24 в експлуатацію планується у вересні 2026 року. Після цього, Львівська політехніка посяде перше місце серед закладів вищої освіти України за можливостями власної локальної інфраструктури для високопродуктивних обчислень і ШІ, 
– прокоментували у пресслужбі університету.

Архітектура Blackwell: серце інновацій

Ключовим моментом у створенні центру стала поява на ринку інноваційної моделі від GIGABYTE. Це змусило робочу групу змінити стратегію: замість використання перевірених систем попередніх поколінь (H100 або H200), науковці вирішили одразу перейти на найновішу архітектуру Blackwell.

• Основою обчислювального вузла став сервер GIGABYTE XN24-VC0.
• Усередині встановлено два суперчипи NVIDIA GB200 Grace Blackwell, які разом об'єднують чотири графічні процесори Blackwell та два центральні процесори NVIDIA Grace.
• Технічні характеристики вражають: платформа отримала 744 гігабайти надшвидкої пам'яті HBM3E для графіки та 960 гігабайтів пам'яті LPDDR5X для процесорів. Такі обсяги критично важливі для обробки гігантських масивів даних.
• Для швидкої передачі інформації використовують інтерфейси NVIDIA ConnectX-8, що забезпечують пропускну здатність до 800 гігабітів на секунду.

H100 і H200 були сильними кандидатами з уже сформованою екосистемою. Вихід XN24-VC0 змінив горизонт рішення: замість вибору між перевіреними платформами попереднього покоління з’явився доступ до архітектури Blackwell. Саме ця конфігурація стала основою майбутнього обчислювального центру,
– розповіли в університеті.

Ефективне охолодження в звичайних умовах

Одним із головних викликів стало охолодження системи, адже сервер передає понад 85 відсотків тепла через рідинний контур. Оскільки чинний дата-центр університету розрахований лише на повітряні системи, інженери знайшли оригінальне рішення. Вони обрали автономну стійку GIGABYTE DL80-1B0 типу Liquid-to-Air.

Ця технологія працює за замкненим принципом: охолоджувальна рідина циркулює між сервером і теплообмінником усередині самої стійки, а потім вентилятори відводять тепло в повітря приміщення, де його підхоплює звичайна система кондиціонування. 

Така конструкція дозволяє наростити потужність до п'яти таких серверів у майбутньому, що сумарно дасть 20 графічних процесорів Blackwell та 3,72 терабайта пам'яті HBM3E.

Спектр наукових завдань

Запуск платформи такого рівня ставить Львівську політехніку в один ряд із глобальними науковими центрами. Аналогічні вузли вже використовує японський інститут RIKEN у суперкомп'ютері ROQUO, який посів 106-те місце у світовому рейтингу TOP500. В Італії консорціум CINECA також розгортає свою AI-фабрику на базі цієї архітектури.

Для українських вчених нова платформа відкриває колосальні можливості:

• На ній планують запускати надвеликі мовні моделі, як-от NVIDIA Nemotron 3 Ultra чи Kimi K2.5, створювати цифрові двійники та 3D-реконструкції для робототехніки.
• У біоінформатиці система допоможе аналізувати геномні дані та моделювати білки для створення нових ліків.
• Також потужності використають для високодеталізованого прогнозування погоди, моделювання молекулярної динаміки для пошуку нових матеріалів і розробки квантово-класичних алгоритмів.

Команда проєкту

Над реалізацією цього амбітного задуму працювала велика команда експертів. Від кафедри систем штучного інтелекту процес супроводжували завідувачка Наталія Мельникова, доцент Андрій Бенч та аспірант Богдан Діденко. Проєкт отримав особисту підтримку ректорки Наталії Шаховської.

Активну допомогу надавали представники Міністерства освіти і науки України, команда UIHERP під керівництвом Романа Зінченка, а також технічний директор WINWIN AI Center of Excellence Дмитро Овчаренко. 

Консультаційну підтримку забезпечили фахівці NVIDIA, зокрема Данило Прокопенко, та команди партнерів із ASBIS-Україна, Hewlett Packard Enterprise, Cisco і SuperMicro. Зараз фахівці очікують на поставку обладнання та готуються до проведення перших складних дослідницьких тестів.